У 2024 році вітчизняне сільське господарство продемонструвало помітне зростання прибутковості, незважаючи на несприятливі погодні умови. За даними двоетапного аналітичного дослідження, проведеного Agrohub, показник прогнозованої EBITDA на гектар у 2024 році зріс до 402 доларів США. Для порівняння, у минулому сезоні він становив лише 94 долари.
Дослідження охоплювало період із січня по травень 2025 року та базувалося на показниках 83 сільськогосподарських компаній, що працюють на площі 1,7 млн га. У фокусі аналізу — шість ключових культур: озима пшениця, ріпак, ячмінь, соняшник, кукурудза та соя.
Аналітики відзначають, що реалізація врожаю 2024 року проходила значно активніше, ніж у 2023-му.
«Зокрема, соняшник був реалізований майже повністю — через скорочення його частки в структурі посівів та високий попит з боку переробної промисловості, а також збільшення кількості маслоекстракційних заводів. Для експортно-орієнтованих культур важливу роль у формуванні темпів реалізації відіграє стабільний морський експортний коридор — попри загрози та обстріли портової інфраструктури, він залишається найефективнішим каналом реалізації продукції», — констатують аналітики.
Під час першої хвилі дослідження, що проходила наприкінці січня 2025 року, понад 60% врожаю соняшнику та кукурудзи вже було продано. Для порівняння: на аналогічну дату 2024 року реалізовано лише 25% кукурудзи та 27% соняшнику. Така різниця пояснюється як сприятливою ситуацією на зовнішніх ринках, так і ефективнішою логістикою в межах України.
Окрім активного збуту, значну роль у підвищенні рентабельності відіграла цінова кон’юнктура. Експерти зазначають, що у 2024 році рівень беззбитковості для багатьох культур знизився, а прибутковість значно зросла. Серед лідерів за очікуваним рівнем доходів на гектар опинилися соняшник, кукурудза та ріпак.
Однак цей рік не обійшовся без викликів. Значна частина центральних, південних і східних регіонів країни постраждала від екстремальної спеки й тривалої відсутності опадів. В окремих районах температура ґрунту в літній період перевищувала +60°C, що негативно позначилося на врожайності. Проте у західних областях, де кліматичні умови були м’якшими, спостерігалося відносне збереження обсягів збору.
У дослідженні також акцентували увагу на витратній частині виробництва.
«Витрати на вирощування незначно знизилися — у межах 8% по соняшнику і ріпаку, головним чином за рахунок скорочення витрат на добрива. Після рекордного стрибка у 2022, світові ціни на добрива до кінця 2022 – початку 2023 повернулися до рівня 2021 року і незначно знижувалися протягом періоду 2023-2024 років. Водночас на рівні 11% знизилися витрати на засоби захисту рослин для соняшнику і кукурудзи, що в більшій мірі обумовлено посушливими погодними умовами», — пояснили в Agrohub.
Зменшення обсягів транспортування та доробки зерна також стало фактором економії. Через нижчу вологість зерна зменшилася потреба в додатковому сушінні. Наприклад, середній рівень вологості кукурудзи цього сезону склав 16,7%, тоді як у 2023 році — майже 20%.
Прогнозний показник EBITDA, як пояснюють фахівці, базується не лише на цінах фактичного продажу, а й на очікуваних цінах реалізації залишків. Це дає можливість аграріям краще планувати витрати, оцінювати прибутковість ще до завершення повного збуту врожаю. У свою чергу, фактичний EBITDA розраховується лише після завершення сезону і враховує повний облік доходів та витрат.
Таким чином, попри кліматичні ризики, агросектор України демонструє здатність адаптуватися до викликів і підвищувати ефективність. Успішна реалізація продукції, сприятлива цінова ситуація та контроль над витратами дозволили багатьом агровиробникам досягти рекордних фінансових показників.
