Коли хтось на горизонті бачить бурю, він хапається не за парасольку, а за телефон — дзвонити друзям і питати: «Чули новину?». Саме так почуваються польські фермери, коли мова заходить про можливий вступ України до Європейського Союзу. Це не просто політичне рішення — це справжній землетрус для польського сільського господарства.

Маленьке проти великого: коли ферма — це мегаполіс

Як зазначає польське аграрне видання Tygodnik Rolniczy, польські фермери побоюються, що великі українські господарства можуть "зачавити" їхню галузь у разі інтеграції до ЄС. Давайте поглянемо правді в очі: середній польський фермер обробляє близько 10 гектарів землі. Це як сімейний бізнес — трішки корів, трохи зерна. А тепер уявіть, що в гру входить український агрохолдинг із середнім полем у 485 гектарів. Це не просто інший масштаб — це інша планета. Як порівнювати велосипед і трактор? 

І от польські аграрії запитують: «Як нам конкурувати, коли в них і земля родючіша, і масштаби більші, і виробничі витрати менші?» А ще — в Україні значна частина господарств не обтяжена такими жорсткими екологічними вимогами, як у ЄС. То ж гра виявляється не зовсім чесною.

Дотації: кому більше, той і вижив

Тут на сцену виходить інша болюча тема — субсидії ЄС. Польські фермери не без підстав бояться, що Україна після вступу до ЄС отримає левову частку аграрного бюджету, а їм залишиться — хіба що крихти. Звучить як сценарій із драми про несправедливість, але для багатьох селян це — реальність, яка наближається.

Варшава вже кілька разів наголошувала: повноцінна інтеграція України до спільного аграрного ринку може відбутися лише за умов поетапної адаптації. І це не каприз — це спроба зберегти баланс, аби не втопити дрібних європейських фермерів під хвилею великого східного гравця.

Конкуренція чи катастрофа?

«Це не партнерство, а економічна війна», — кажуть деякі польські аграрні лідери. І в цьому є емоція, але й здоровий глузд: українська агропродукція дешевша, обсяги більші, а отже — вона вже зараз витісняє польську з деяких ринків. І не потрібно бути аналітиком, щоб зрозуміти, куди це веде.

Польські ЗМІ наголошують, що навіть без повноцінного вступу Україна вже зараз має преференції в торгівлі з ЄС — мит скасовано, обмежень обмаль, а ринки відкриті. Для багатьох польських виробників це — червона лампочка на панелі приладів.

Що далі?

То що робити? Закривати кордони? Звісно, ні. Але чесно і відкрито обговорювати ризики — обов’язково. Польща виступає за «розумну інтеграцію», яка не зруйнує місцеву аграрну систему. А отже, попереду — довгі переговори, політичні баталії й пошук компромісу, де всі зможуть вижити.