Середній розмір українських фермерських господарств продовжує невпинно збільшуватися, і ця тенденція зберігається вже понад десять років. Якщо у 2010 році типовий фермер обробляв близько 479 гектарів, то у 2024 році цей показник досяг уже 649 гектарів. Такі дані наведені у дослідженні «Структура фермерських господарств в Україні», яке підготували проєкт «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) та інститут IAMО, а оприлюднила Торгово-промислова палата України.
Експерти підкреслюють, що українська модель господарювання значно відрізняється від європейської, оскільки середні розміри фермерських угідь у країнах ЄС суттєво менші. Проте значні площі в Україні є наслідком історичного розвитку агросектору та формування великих виробничих структур. У ТППУ нагадують, що аграрний сектор традиційно залишається ключовою частиною економіки, і його подальше зростання залежатиме не лише від обсягів виробництва, а й від ефективності управління та здатності інтегруватися у європейські ланцюги доданої вартості. У палаті наголошують, що сільське господарство й надалі виступає одним із локомотивів економіки, а майбутнє галузі визначатиметься рівнем її структурної модернізації.
Звіт АПД та IAMO охоплює зміни, які відбулися у період з 2021 по 2024 роки, і демонструє низку важливих тенденцій. Перш за все, роль дрібних господарств, які працюють як фізичні особи, невпинно зменшується. На це впливає і повномасштабна війна, і загальні трансформації ринку праці та земельних відносин. Натомість юридичні особи, тобто підприємства та фермерські господарства, нині забезпечують уже близько 71% усього виробництва, внутрішнього споживання та експорту аграрної продукції.
Середні підприємства, що мають у середньому 1493 гектари в обробітку, посідають дедалі важливіше місце у виробничій структурі. Їх кількість за останні роки зросла, так само як і частка в загальному випуску продукції. Дослідники окремо наголошують, що концентрація агровиробництва в Україні проявляється не в масштабах усієї галузі, а в окремих її підгалузях, наприклад у вирощуванні зернових, олійних або виробництві тваринницької продукції.
Великий обсяг робочих місць зосереджено саме у фермерських господарствах із земельним банком понад 1000 гектарів: вони забезпечують близько трьох чвертей офіційної зайнятості в секторі. Водночас малі та середні виробники залишаються критично важливими для соціального розвитку громад, оскільки застосовують трудомісткі підходи та забезпечують базову зайнятість у сільській місцевості.
Дослідження також демонструє, що частка агросектору у ВВП у 2024 році становила 13,7%, що трохи менше порівняно з 2021 роком. Загалом у сфері працює від 2,3 до 2,5 мільйона людей, тобто приблизно 15% усіх зайнятих в економіці. Попри воєнний стан, експорт агропродукції досяг 24,5 мільярда доларів і забезпечив 59% від усього національного експорту, що значно більше ніж 40% у 2021 році.
Воєнні втрати агросектору за період 2021–2024 років оцінюються більш ніж у 80 мільярдів доларів. Через замінування, бойові дії та окупацію доступ до близько 5 мільйонів гектарів земель залишається обмеженим, що становить до 20% усіх сільськогосподарських площ України. Ці фактори формують нові виклики для фермерів і впливають на структуру аграрного виробництва на найближчі роки.
