Україна планує залучити $10 млн на облаштування тимчасових потужностей для зберігання зерна. Необхідність у додаткових сховищах виникла на тлі скорочення експортних можливостей після російських атак на портову інфраструктуру.
Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький.
Передбачається, що залучене фінансування дасть змогу додатково розмістити близько 2–2,5 млн тонн урожаю. Для цього планують використовувати, зокрема, спеціальні зернові рукави, які застосовують як тимчасовий варіант накопичення та зберігання збіжжя.
Ще $25 млн мають залучити від Світового банку
Паралельно Україна завершує домовленості зі Світовим банком щодо додаткового фінансування у розмірі $25 млн. За оцінкою міністра, ці кошти дозволять створити можливості для зберігання понад 6 млн тонн зерна.
Таким чином, йдеться не лише про вирішення питання безпосередньо під час збирання врожаю. Тимчасові сховища мають компенсувати частину дефіциту потужностей, який може виникнути через ускладнення експорту.
За словами Тараса Висоцького, наявне та очікуване фінансування має допомогти перекрити критичну потребу України у сховищах, зокрема за рахунок тимчасових рішень.
У листопаді може виникнути дефіцит сховищ
Проблема зі зберіганням зерна може загостритися вже у листопаді. За нинішніх темпів експорту та без повноцінного використання портів Великої Одеси Україні може бракувати від 8 до 11 млн тонн внутрішніх потужностей для зберігання.
Конкретний масштаб дефіциту залежатиме, зокрема, від фактичної врожайності кукурудзи. Саме тому для аграрного сектору важливими залишаються як результати жнив, так і можливості оперативного вивезення зерна.
Порти Великої Одеси залишаються ключовою проблемою
13 серпня у Міністерстві аграрної політики повідомили, що через російські атаки та припинення роботи трьох глибоководних портів Великої Одеси прогнозований обсяг експорту української аграрної продукції може скоротитися майже вдвічі.
Замість запланованих 64,4 млн тонн може бути експортовано близько 29,6 млн тонн продукції.
Проблеми з портовою логістикою виникли ще наприкінці липня. 28 липня повідомлялося про припинення імпортно-експортних операцій у портах Великої Одеси через російські атаки. Частину вантажопотоків після цього почали перенаправляти до дунайських портів України та румунської Констанци.
Зміна маршрутів позначилася на вартості перевезень. За наведеними даними, логістичні витрати зросли на 30–40%. Водночас через перебої з постачанням прогнозувалася можливість дефіциту окремих товарів та підвищення цін протягом наступних одного-двох місяців.
Для аграрного сектору обмеження роботи портів означає додатковий тиск не лише на експортні доходи, а й на всю систему руху зерна. Якщо продукцію неможливо достатньо швидко вивозити, зростає навантаження на внутрішні елеватори та тимчасові сховища.
Саме тому залучення коштів на додаткові зерносховища розглядається як один зі способів зменшити ризик дефіциту місць для зберігання нового врожаю.
