Україна продовжує зміцнювати міжнародну співпрацю у сфері гуманітарного розмінування, залучаючи нових партнерів і ресурси для прискорення процесу очищення територій. На щорічній конференції UMAC-2025 було підписано низку стратегічних документів, які спрямовані на розвиток технологічного, освітнього та фінансового потенціалу у цій сфері. Подія стала одним із ключових міжнародних майданчиків, де обговорюються практичні кроки з відновлення безпеки в Україні.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Україна уклала меморандум зі Словенією, що передбачає поглиблення координації з розмінування та відбудови зруйнованих регіонів. Окрім цього, було підписано угоду між Міністерством закордонних справ Японії та Україною щодо стратегічного партнерства у сфері протимінної діяльності. Документ передбачає не лише підтримку технічних рішень, а й обмін досвідом із використання інноваційних підходів, які допомагають зробити процеси очищення землі швидшими й ефективнішими.
Особливу увагу приділено співпраці між Азербайджаном та Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Меморандум між ANAMA та ДСНС передбачає навчання українських саперів коштом міжнародних донорів, а також передачу найкращих методик підготовки фахівців, які Азербайджан напрацював за роки власного досвіду розмінування.
У межах конференції 45 країн і міжнародних організацій підписали спільний документ, який підтверджує спільну рішучість прискорити гуманітарне розмінування України. Країни-учасниці домовилися про співпрацю за трьома ключовими напрямами: розвиток людського потенціалу, упровадження новітніх технологій та застосування нексус-підходу, який поєднує гуманітарну допомогу, відновлення і розвиток.
Учасники наголосили на потребі підвищення кваліфікації фахівців, залучення до роботи жінок, ветеранів і людей з інвалідністю, а також на важливості розвитку робототехніки, дронів і систем штучного інтелекту. Серед пріоритетів — локалізація виробництва техніки в Україні, що дозволить скоротити витрати й посилити внутрішні можливості країни. У документі також підкреслено необхідність залучення інноваційних фінансових інструментів, зокрема front-loading та impact-інвестицій, для стабільного фінансування розмінування та переходу від екстреного реагування до довгострокового відновлення.
Цьогорічна програма UMAC-2025 зосередилася на питанні, як поєднати технологічний прогрес і людський потенціал для прискорення очищення територій. Окремі країни оголосили про нові фінансові зобов’язання загальною сумою понад 80 мільйонів доларів. До цього переліку увійшли Бельгія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія та Швеція.
Країна-господар заходу, Японія, повідомила про новий довгостроковий пакет підтримки України, що охоплює розвиток людських ресурсів, зміцнення технічних можливостей, соціальну реабілітацію постраждалих і сприяння безпечному поверненню людей до своїх домівок. Також Чехія підтвердила намір профінансувати кілька нових проектів із гуманітарного розмінування.
Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний наголосив, що очищення землі від мін має стати невід’ємною складовою всіх проектів відбудови — від сільського господарства до енергетики. Він підкреслив, що такий підхід дозволить ефективніше залучати інвестиції, пришвидшити реконструкцію та забезпечити максимальний соціально-економічний ефект від донорських коштів.
Посадовець зауважив, що кожен безпечний гектар означає можливість для людей повернутися до своїх громад, обробляти землю, створювати нові робочі місця та відроджувати економіку. За його словами, розмінування — це не лише необхідність, а й шанс сформувати нові галузі, отримати сучасні технології та відновити довіру до майбутнього України.
