Витрати українських аграріїв на проведення озимої посівної у 2027 році можуть виявитися вищими за нинішній орієнтир у 30 тис. грн на гектар. Для планування бюджету наступної посівної комерційний директор ФК «ФІНВІН» Сергій Милько рекомендує орієнтуватися на 33–35 тис. грн/га.
За його оцінкою, навіть показник 30 тис. грн/га, який використовувався як орієнтир минулого сезону, не відображав усього діапазону фактичних витрат. Залежно від культури, технології вирощування та інтенсивності використання добрив собівартість могла становити приблизно 25–40 тис. грн на гектар.
На наступний сезон експерт не очікує зниження витрат. Навпаки, під час бюджетування посівної 2027 року він пропонує використовувати середній розрахунковий показник на рівні 33–35 тис. грн/га, називаючи такий прогноз досить консервативним.
Зростання потреби в обігових коштах особливо помітне на тлі чинних параметрів кредитування. Саме вартість посівної на рівні 30 тис. грн/га була взята за основу при розрахунку державного кредитного ліміту: для господарств площею до 3 тис. га передбачено можливість отримання до 90 млн грн, що у перерахунку відповідає 30 тис. грн на гектар.
Якщо ж для розрахунків використовувати новий орієнтир у 33–35 тис. грн/га, розрив між потребою господарства та доступним фінансуванням збільшується.
Наприклад, для підприємства із земельним банком у 500 га витрати за старого орієнтира становили б близько 15 млн грн. За вартості посівної на рівні 33–35 тис. грн/га потреба зростає до 16,5–17,5 млн грн.
Водночас новий кредитний ліміт під заставу зерна, за наведеним у матеріалі розрахунком, становить близько 12,2 млн грн. За таких умов він покриватиме приблизно 70–74% потреби господарства у фінансуванні, тоді як за попереднього розрахунку частка покриття становила 81,4%.
Таким чином, для аграріїв питання вартості посівної пов'язане не лише зі зростанням виробничих витрат. Важливим залишається й те, наскільки доступне фінансування відповідає фактичній потребі господарств в оборотному капіталі.
Сергій Милько також звертає увагу на дисбаланс між витратами та доходами аграрного виробництва. За його оцінкою, собівартість вирощування зростає, однак ціни на сільгосппродукцію не гарантують пропорційного збільшення виручки. Через це фінансовий розрив для виробників може ставати дедалі більшим.
