Напередодні весняної посівної кампанії аграрний сектор України зіткнувся з комплексом проблем, які можуть суттєво вплинути на майбутній врожай. Питання забезпечення господарств ресурсами, зокрема мінеральними добривами, знову стало критично важливим, адже саме від їхнього внесення значною мірою залежить урожайність основних культур.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби, а також до профільних парламентських комітетів із проханням терміново втрутитися в ситуацію на ринку добрив. У зверненні йдеться про необхідність стабілізації умов для аграріїв у період активної посівної.
Проблеми почали накопичуватися ще з початку повномасштабної війни, коли логістика постачання суттєво ускладнилася, а частина виробничих потужностей опинилася під загрозою або була зупинена. Особливо це стосується азотних добрив, виробництво яких напряму залежить від природного газу та стабільного енергопостачання. Водночас аграрії змушені працювати в умовах постійного подорожчання ресурсів, включаючи дизельне пальне, яке є ключовим елементом польових робіт.
«Ситуацію значно погіршили воєнні дії на Близькому Сході, які вплинули на енергетичний сектор та вартість газу — основної сировини для синтезу азотних добрив. Внаслідок цього витрати на добрива зросли в середньому на 27-29% залежно від культури порівняно з 2025 роком: аміачна селітра +37%, карбамід +43%, КАС-32 +54%. Водночас проблема з логістикою та скорочення вітчизняного виробництва аміачної селітри з 1,99 млн т у 2024-2025 роках до 1,016 млн т в сезоні 2025-2026 років через атаки ворога на інфраструктуру та відключення електроенергії призвели до нестачі аміачної селітри для весняної посівної кампанії до 190 тис. т станом на початок березня 2026 року», — пояснюють аналітики.
Окрім добрив, додатковий тиск на собівартість виробництва створює паливний фактор. За останній місяць ціни на дизель зросли більш ніж на 22%, що відчутно позначається як на польових роботах, так і на транспортуванні продукції. У сукупності це призводить до подорожчання всієї посівної кампанії приблизно на 10%, що особливо критично для господарств із обмеженим обіговим капіталом.
Експерти наголошують, що недостатнє внесення добрив або скорочення посівних площ через брак ресурсів може змінити структуру виробництва. Це, у свою чергу, створює ризики для валового збору зернових та олійних культур. За оцінками галузевих об’єднань, втрати можуть сягнути 15-20%, що стане відчутним ударом як для внутрішнього ринку, так і для експортного потенціалу країни.
Можливі наслідки для економіки виглядають так:
-
у разі скорочення врожаю на 20% бюджет може недоотримати 15-18 млрд грн ПДВ
-
експортна виручка здатна зменшитися на $4-5 млрд
-
падіння імпорту добрив приблизно на 25% може призвести до втрати до $75 млн податкових надходжень
-
для підприємств це означає зростання собівартості продукції і потенційне зниження чистого прибутку на 30-40%
-
скорочення доходів бізнесу може спричинити оптимізацію персоналу і, відповідно, зменшення податкових відрахувань
-
загальні втрати державного бюджету протягом маркетингового року оцінюються в межах 35-45 млрд грн
На цьому тлі аграрна спільнота пропонує низку кроків, які можуть частково стабілізувати ситуацію. Зокрема, йдеться про тимчасове скасування мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року, що дозволило б стримати ціни і в окремих випадках навіть знизити їх на $25-35 за тонну. Це дало б можливість господарствам сформувати необхідні запаси ресурсів.
Також обговорюється доцільність запровадження пільгових ставок акцизу на дизельне пальне для техніки, яка використовується безпосередньо в польових роботах і не задіяна на дорогах загального користування. Окремо піднімається питання розширення логістичних можливостей, зокрема дозволу на ввезення вапняково-аміачної селітри морським транспортом, що могло б частково компенсувати дефіцит на внутрішньому ринку.
Фахівці галузі підкреслюють, що своєчасне впровадження таких рішень дозволить не лише уникнути різкого падіння врожаю, а й підтримати стабільність аграрного виробництва. За належного забезпечення добривами врожайність може зрости на 5-7%, що забезпечить додаткові валютні надходження на рівні $1,5-2 млрд і посилить позиції української продукції на світових ринках.
