В Україні з’явилися законодавчі ініціативи, які можуть змінити правила експорту основних олійних культур на час воєнного стану. Минулого тижня за ініціативи українських експортерів до Верховної Ради внесли два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на соняшник, сою та ріпак.
Наразі невідомо, чи дійдуть документи до розгляду парламентом, чи їх відкличуть найближчим часом. Проте вже сама реєстрація таких пропозицій додає невизначеності для ринку та може впливати на рішення його учасників щодо торгівлі олійними культурами.
Найбільш відчутні наслідки можливого скасування мита можуть припасти саме на сегмент соняшнику. За такого сценарію українські переробні підприємства отримають додаткового конкурента за сировину в особі експортерів.
Ця ситуація особливо важлива на тлі проблем із вивезенням соняшникової олії через глибоководні порти. Одночасно внутрішні ціни на сировину суттєво знизилися, тому зміна експортних умов може позначитися на балансі між внутрішньою переробкою та прямим продажем соняшнику за кордон.
Куди може спрямуватися український соняшник
У разі скасування експортного мита для української олійної може розширитися перелік потенційних напрямків збуту. Одним із них здатні стати країни Центральної Європи.
Влітку вони зіткнулися з аномально високими температурами, наслідки яких виявилися суттєвішими за попередні очікування. На цьому тлі оцінки власного виробництва соняшнику в окремих країнах регіону знижуються.
Європейські переробники вже використовували українську сировину, тому за відповідної економіки імпорт насіння соняшнику може конкурувати із закупівлею готової олії. Для українських експортерів це створює додаткові можливості реалізації безпосередньо сировини.
Ще одним потенційним джерелом попиту може стати Туреччина. Навіть за умови збільшення власного виробництва країна продовжує залежати від чорноморських поставок соняшнику та соняшникової олії. Додатковим фактором може бути ризик перебоїв із постачанням російської продукції.
Молдова також потенційно здатна збільшити закупівлі українського соняшнику після скасування обмежень на його імпорт. Таким чином, за сприятливих умов для експорту українська сировина може отримати кілька додаткових напрямків збуту.
Логістика стримуватиме вплив на внутрішні ціни
Водночас поява можливості експортувати більше соняшнику не означає автоматичного стрибка закупівельних цін усередині України. Реакція ринку може бути поступовою, оскільки кінцевий економічний ефект значною мірою залежатиме від вартості доставки.
Особливо це стосується напрямків, де доступ до морської портової інфраструктури залишається обмеженим. Додаткові логістичні витрати можуть забирати значну частину потенційної маржі від експорту.
Тому навіть після можливого скасування мита українські переробники та експортери опиняться в умовах конкуренції не лише за сировину, а й за економічно вигідні канали її реалізації. Для соняшнику це може стати одним із ключових факторів, який визначатиме подальшу поведінку ринку.
