Аграрна продукція залишається основою українського експорту, формуючи понад половину всіх зовнішніх поставок країни. Саме тому розширення доступу виробників до нових міжнародних ринків визначено одним із головних напрямів економічної дипломатії. Паралельно держава планує стимулювати продаж товарів із більшою доданою вартістю, що дозволяє залишати більше прибутку всередині країни та створювати додаткові робочі місця.
Йдеться насамперед про продукцію птахівництва, свинарства, харчову переробку та інші категорії, де українські компанії можуть конкурувати не лише сировиною, а й готовими товарами. Такий підхід особливо важливий в умовах війни, коли економіка потребує стабільних валютних надходжень і розвитку внутрішнього виробництва.
Серед країн, які визначені перспективними для подальшого просування української продукції, названо Японію, Саудівську Аравію, Південну Корею, Сполучені Штати Америки та В’єтнам. Для закріплення позицій на цих ринках уряд разом із бізнесом має намір працювати над погодженням санітарних і ветеринарних умов, проходженням необхідних перевірок, визнанням українських систем контролю якості та дипломатичним супроводом переговорів.
Ці питання обговорювали під час наради, присвяченої розширенню географії поставок української агропродукції, усуненню технічних перешкод для експортерів і відкриттю доступу до ключових світових ринків. Захід відбувся під головуванням міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
Україна вже демонструє практичні результати в цьому напрямі. Упродовж 2025 року спільно з Держпродспоживслужбою вдалося відкрити 19 нових ринків для аграрної продукції. У 2026 році до списку додалися Алжир, Кот-д'Івуар, Грузія та В’єтнам. Наразі в роботі перебуває понад 300 експортних напрямків, що включають узгодження сертифікатів та процедури допуску окремих товарів.
Андрій Сибіга зазначив, що аграрний експорт перевищує 22,5 млрд доларів США, становить 56% загального експорту держави та забезпечує близько 17% валового внутрішнього продукту. За його словами, пшениця, кукурудза, соняшникова олія та соя давно асоціюються з Україною у світовій торгівлі, а сама країна відіграє важливу роль у глобальній продовольчій безпеці.
Серед уже досягнутих результатів названо відновлення доступу «Миронівської птахофабрики» до ринку Саудівської Аравії, проведення першого в історії Європейської Комісії дистанційного аудиту щодо термічно обробленої свинини, а також закріплення річної квоти на експорт м’яса птиці до Європейського Союзу в обсязі 120 тисяч тонн.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький повідомив, що відкриття нових ринків означає для українських виробників додаткові контракти, стабільний збут і можливість збільшувати виробництво в межах країни. Він наголосив, що пріоритетом залишаються саме ті напрями, де конкурентною може бути продукція з високою доданою вартістю. Також посадовець підкреслив важливість прискорення сертифікаційних процедур, аудитів та усунення торговельних бар’єрів.
Окремо учасники зустрічі розглянули питання ратифікації Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, зокрема перспективи лібералізації торгівлі цукром. Також ішлося про відкриття ринків Європейського Союзу та Молдови для українських інкубаційних яєць, експорт біометану до ЄС і збереження спрощеного доступу українських товарів до ринків ЄС та Великої Британії після завершення чинних торговельних режимів.
За результатами наради сторони погодили підготувати практичний план дій для найбільш важливих ринків. Документ має визначити, які саме бар’єри необхідно усунути першочергово, які процедури прискорити та де потрібна посилена дипломатична підтримка.
