У 2025 році держава суттєво переформатувала підхід до регулювання бізнесу, зробивши дерегуляцію одним із ключових інструментів підтримки економіки та аграрної сфери зокрема. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України зосередилося не на поодиноких змінах, а на системному перегляді правил, які роками створювали додаткове навантаження для підприємств. Основний акцент зроблено на скороченні зайвих дозволів і погоджень, спрощенні процедур та переході до ризик-орієнтованої моделі державного нагляду, що є особливо важливим для агровиробників, переробних підприємств і експортерів. Про це повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
«Дерегуляція — це не зниження стандартів, а зміна підходу. Ми прибираємо зайві бар’єри там, де вони не додають безпеки, і водночас робимо правила більш зрозумілими та передбачуваними для бізнесу. Замість каральної моделі будуємо партнерську, сервісну», — зазначив Міністр економіки, довкілля і сільського господарства України Олексій Соболев.
Упродовж року Уряд реалізував напрацювання Міжвідомчої робочої групи з питань дерегуляції. У межах цієї роботи було скасовано 205 інструментів державного регулювання бізнесу, значна частина яких безпосередньо стосувалася аграрної діяльності, логістики, зберігання продукції та використання техніки. Крім того, до Верховної Ради України подано проєкт закону щодо скасування ще 63 регуляторних інструментів. Для агросектору це означає менше формальних вимог під час запуску виробництва, модернізації елеваторів, тваринницьких комплексів і переробних потужностей.
Базою для дерегуляційних рішень стали реальні сигнали від бізнесу. Інформацію збирали через платформу Пульс, галузеві об’єднання, аграрні асоціації та безпосередні зустрічі з підприємцями у регіонах. Отримані дані узагальнювали у Дашборді з проблем Бізнесу, який дозволяє виявляти системні регуляторні перепони, що особливо відчутні у сільському господарстві через сезонність робіт і залежність від строків. Такий підхід дав змогу переходити від декларацій до конкретних нормативних рішень.
У результаті було усунено низку проблем, що створювали ризики для аграрних підприємств. Зокрема, ліквідовано регуляторні колізії, які могли призводити до призупинення виробництва або зриву експортних контрактів; скасовано технічні вимоги без доведеного впливу на безпеку, що зменшило витрати на сертифікацію та контроль; ухвалено рішення для лісової та деревообробної галузей з урахуванням вимог ЄС, що важливо для аграріїв, залучених до суміжних видів діяльності; розпочато перехід до paperless-процедур, включно з електронними чеками та цифровізацією державних сервісів; запущено процес усунення дублювання технічного контролю для промислової та сільськогосподарської техніки.
Окрему роль у впровадженні дерегуляції відіграв цифровий сервіс єДозвіл, який став практичним інструментом для бізнесу, зокрема аграрного. У 2025 році через платформу подано понад 17 тисяч заявок на декларацію матеріально-технічної бази, з яких понад 7 тисяч — через застосунок Дія. Підтверджений економічний ефект перевищив 13 млн грн, що для малого і середнього агробізнесу означає реальну економію коштів і часу. Також запроваджено ветеринарну ліцензію з використанням ШІ для перевірки заявок, яка допомагає зменшити кількість технічних помилок у документах, не підміняючи рішення державних органів. Це особливо актуально для тваринницьких господарств і підприємств з переробки продукції тваринного походження.
Паралельно стартували бета-тестування окремих ліцензій, зокрема на обіг наркотичних засобів та прекурсорів, що має значення для аграрної науки, селекції та виробництва окремих видів продукції.
«Пульс і дерегуляційний дашборд дають можливість бачити проблеми бізнесу в масштабі та працювати з ними системно. Це дозволяє знімати бар’єри не декларативно, а через конкретні рішення», — зазначив Олександр Циборт, заступник Міністра економіки України.
У 2026 році Міністерство економіки планує продовжити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, розширювати цифрові та paperless-процедури та поступово додавати нові сервіси в єДозвіл у міру готовності нормативної бази й ІТ-рішень. Для аграрної сфери це означає подальше зменшення адміністративного тиску, більшу прогнозованість правил та можливість зосередитися на виробництві, інвестиціях і розвитку експорту, а не на проходженні надмірних перевірок і погоджень.
