Регіони долучатимуть до адаптації аграрного сектору України до вимог ЄС

21.11.2026, 10:46 7
Регіони долучатимуть до адаптації аграрного сектору України до вимог ЄС

Підготовка українського сільського господарства до вступу в Європейський Союз потребує не лише змін у законодавстві, а й активної участі місцевої влади, аграрних об'єднань та безпосередньо виробників. Особливу роль у цьому процесі відводять обласним адміністраціям, які мають допомагати фермерам орієнтуватися в майбутніх вимогах і нових механізмах державної підтримки.

Ці питання стали головними під час робочої зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з керівниками профільних підрозділів обласних державних і військових адміністрацій. Захід відбувся в Єврохабі в межах обговорення формування євроінтеграційної основи для запровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС.

Участь у зустрічі також взяли перший заступник міністра Денис Башлик, заступник міністра Віталій Головня та представники структурних підрозділів міністерства.

Які зміни готують для українського агросектору

Одним із центральних напрямів обговорення стала адаптація українського законодавства до європейських норм. За словами Тараса Висоцького, сільське господарство належить до секторів економіки, які відчують наслідки євроінтеграції особливо суттєво.

Міністерство після відновлення повноцінної роботи як окрема інституція визначило посилення взаємодії з регіонами одним зі своїх пріоритетів. Така співпраця має забезпечити безпосередній зв'язок між державними органами, аграрним бізнесом та профільними об'єднаннями.

Важливо, щоб господарства не просто отримували інформацію про майбутні правила, а й мали можливість завчасно підготуватися до їх виконання та брати участь у формуванні української позиції під час переговорів із ЄС. Саме обласні адміністрації мають стати одним із каналів такої комунікації.

Під час зустрічі представники міністерства представили результати роботи за трьома переговорними напрямами:

  • Розділ 11 — сільське господарство та розвиток сільських територій.
  • Розділ 12 — безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика.
  • Розділ 13 — рибальство та аквакультура.

У вересні 2025 року Україна завершила двосторонній скринінг законодавства за цими напрямами. Під час перевірки опрацювали понад 2300 актів права Європейського Союзу. Крім того, у звіті Європейської Комісії за 2026 рік країна отримала оцінку «хороший прогрес» за розділом 11.

Загалом для трьох аграрних переговорних розділів визначено 16 бенчмарків. Це конкретні умови, виконання яких необхідне для просування переговорного процесу.

Виплатна агенція, аграрний реєстр та нові системи контролю

Серед основних напрямів реформ — створення інституційної та цифрової інфраструктури, яка дозволить Україні застосовувати європейські механізми управління аграрною підтримкою.

Зокрема, передбачено:

  1. Розбудову Виплатної агенції. Вона має стати важливим елементом адміністрування аграрної допомоги за європейськими правилами.
  2. Створення інтегрованої системи IACS. Йдеться про систему адміністрування та контролю аграрної підтримки.
  3. Подальший розвиток Державного аграрного реєстру. Він має забезпечувати інформаційну основу для взаємодії держави з виробниками.
  4. Формування мережі FSDN. Ця система збиратиме дані про сталість фермерських господарств.

Паралельно Україна продовжує адаптувати вимоги у сферах безпечності харчових продуктів, ветеринарного та фітосанітарного контролю. Окремий напрям роботи стосується приведення регулювання рибальства й аквакультури у відповідність до стандартів ЄС.

На які напрями аграрної підтримки зроблять акцент у 2027 році

Окрему частину зустрічі присвятили державній допомозі сільгоспвиробникам, які продовжують працювати в умовах війни.

Тарас Висоцький окреслив пріоритети аграрної політики на 2027 рік. Серед них — підтримка господарств у прифронтових регіонах, розвиток тваринництва, меліорації, садівництва, тепличного господарства та переробної промисловості.

Також міністр звернув увагу на необхідність збільшувати обсяги переробки сільськогосподарської продукції всередині країни. Це питання залишається актуальним через обмежені можливості експорту та потребу зберігати виробничий потенціал галузі.

Для аграрного сектору важливо не лише підтримувати вирощування продукції, а й забезпечувати роботу підприємств, які займаються її подальшою переробкою. Такий підхід дає змогу зберігати виробничі потужності та трудові колективи.

Серед інших завдань — пошук додаткових логістичних рішень, які допоможуть господарствам реалізовувати продукцію в умовах воєнних обмежень.

Міжнародна допомога та доступ фермерів до фінансування

Питання підтримки виробників розглянули також у контексті міжнародних програм. Перший заступник міністра Денис Башлик повідомив про розширення допомоги з боку партнерів України та наголосив на важливості доступності інформації про відповідні можливості для аграріїв.

Обласні адміністрації мають активніше поширювати відомості про доступні програми, щоб виробники могли своєчасно подавати заявки та користуватися запропонованими інструментами.

Ще одним напрямом роботи є розвиток системи сільськогосподарських знань та інновацій AKIS. Вона покликана сприяти обміну практичним досвідом, поширенню сучасних технологій і впровадженню європейських підходів до ведення господарства.

Заступник міністра Віталій Головня, зі свого боку, звернув увагу на необхідність покращення доступу аграріїв до фінансових ресурсів.

Для цього на сайті Мінагрополітики оприлюднено спеціальну матрицю фінансування. У ній зібрано інформацію про доступні інструменти допомоги від держави, банків та міжнародних партнерів.

Матеріали охоплюють програми для господарств різного масштабу:

  • малих сільськогосподарських виробників;
  • середніх аграрних підприємств;
  • великих господарств.

Представники міністерства розраховують, що обласні адміністрації активніше інформуватимуть аграріїв про ці можливості та передаватимуть центральному відомству інформацію про актуальні потреби регіонів.

Що мають зробити області для підготовки до вступу в ЄС

Запровадження Спільної аграрної політики Європейського Союзу вимагатиме узгоджених дій не лише центральних органів влади. До процесу мають долучитися територіальні громади, профільні асоціації та сільськогосподарські підприємства.

Серед першочергових завдань для регіонів визначили:

  • Інформування виробників про майбутні європейські вимоги та зміни в аграрному законодавстві.
  • Розвиток дорадництва для надання фермерам практичної допомоги під час адаптації до нових правил.
  • Покращення якості галузевих даних, необхідних для роботи державних систем і планування підтримки.
  • Підготовку господарств до використання майбутніх європейських інструментів фінансування.
  • Посилення комунікації між обласними адміністраціями, міністерством та аграрним бізнесом.

За підсумками зустрічі учасники підтвердили готовність продовжувати спільну роботу над адаптацією українського сільського господарства до законодавства ЄС. Основними завданнями залишаються виконання євроінтеграційних зобов'язань, збереження виробничих можливостей аграрного сектору та підтримка розвитку сільських територій.

Поділитись в соцмережах:
Теги:

Підпишіться на новини,

щоби завжди бути в курсі подій агросфери

subscribe icon