Україна покращила результати підготовки до членства в Європейському Союзі за напрямом сільського господарства та розвитку сільських територій. Європейська Комісія позитивно оцінила проведені реформи, відзначивши не лише поступ за останній рік, а й підвищення загального рівня готовності країни до виконання європейських вимог. Про це свідчить щорічний звіт Єврокомісії, оприлюднений у межах Пакета розширення ЄС за 2026 рік.
У переговорному розділі 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» Україна покращила свою позицію: замість рівня між початковою та певною підготовленістю країна отримала оцінку, що відповідає певному рівню підготовки. Крім того, протягом звітного періоду цей напрям продемонстрував хороший річний прогрес.
Загалом аграрна сфера потрапила до десятки переговорних розділів, у яких Єврокомісія зафіксувала хороший або дуже хороший поступ України. Така оцінка пов'язана, зокрема, з роботою над формуванням інституційної та законодавчої бази для переходу до європейської моделі управління аграрною політикою.
Одним із важливих результатів стало створення правових передумов для запровадження інструментів Спільної аграрної політики ЄС (CAP). Ідеться про підготовку до функціонування Виплатної агенції, розвиток Інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS) і Мережі даних про сталість фермерських господарств (FSDN).
Ці механізми мають важливе значення для майбутньої системи аграрної підтримки. Зокрема, IACS використовується в Євросоюзі для адміністрування виплат фермерам, перевірки відповідності заявок установленим критеріям та контролю за використанням бюджетних коштів. Виплатні агенції відповідають за управління відповідними фінансовими потоками, тоді як FSDN забезпечує збирання економічних, екологічних і соціальних даних про фермерські господарства для оцінювання їхньої сталості.
Позитивну оцінку отримала й робота з реалізації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Документ визначає довгострокові орієнтири трансформації аграрного сектору, а також наближення механізмів державної підтримки до європейських підходів.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький наголосив, що навіть за умов повномасштабної війни держава продовжує працювати над реформуванням галузі та створенням необхідних інституцій.
«Оцінка Європейської Комісії підтверджує, що Україна послідовно рухається до впровадження європейських стандартів в аграрній політиці. Навіть в умовах повномасштабної війни ми продовжуємо системні реформи, формуємо необхідну законодавчу базу та розбудовуємо інституції. Наше завдання – забезпечити повноцінне функціонування цих механізмів, щоб українські аграрії могли працювати за прозорими та зрозумілими правилами, а система державної підтримки відповідала європейським принципам», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Ще одним напрямом змін залишається цифровізація аграрного управління. Одним із ключових інструментів у цій сфері є Державний аграрний реєстр (ДАР), через який сільськогосподарські виробники можуть отримувати інформацію про доступні програми підтримки та подавати заявки на участь у них.
Використання цифрових платформ також сприяє впорядкуванню інформації про агровиробників, спрощенню адміністративних процедур і підвищенню прозорості розподілу державної допомоги. Подальший розвиток таких інструментів важливий для переходу до європейської системи управління аграрним сектором.
Окремо в Єврокомісії проаналізували результати України за двома суміжними напрямами євроінтеграції. За переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» країна зберегла середній рівень підготовленості, тоді як за розділом 13 «Рибальство та водний промисел» оцінка залишилася на рівні певної підготовленості.
У цих сферах Європейська Комісія відзначила поступ у розвитку електронної сертифікації, вдосконаленні ветеринарного та фітосанітарного контролю, а також використанні цифрових рішень у рибному господарстві. Гармонізація відповідних правил має значення для забезпечення безпечності продукції, простежуваності її походження та дотримання вимог європейського ринку.
Водночас позитивна оцінка не означає завершення реформ. Серед наступних завдань, визначених Єврокомісією, – забезпечення повноцінної роботи Виплатної агенції, подальший розвиток систем адміністрування та контролю аграрної підтримки й узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу.
Тарас Висоцький підкреслив, що інтеграція аграрного сектору до європейського простору передбачає не тільки законодавчі зміни, а й перебудову механізмів державного управління та підтримки виробників.
«Європейська інтеграція аграрного сектору - це не лише виконання законодавчих зобов’язань. Це створення сучасної системи управління, підтримки виробників та розвитку сільських територій. Ми прагнемо, щоб українські аграрії отримали всі можливості для ефективної роботи на єдиному європейському ринку, а наша продукція ставала ще більш конкурентоспроможною», – наголосив Тарас Висоцький.
Підвищення оцінки за аграрним напрямом є частиною ширшого поступу України на шляху до членства в ЄС. У звіті за 2026 рік Європейська Комісія зафіксувала зростання рівня підготовленості країни загалом за дев'ятьма переговорними розділами.
Щорічні звіти Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС призначені для оцінювання того, наскільки країни-кандидати виконують умови вступу, адаптують національне законодавство до права Євросоюзу та впроваджують необхідні реформи. Документ за 2026 рік охоплює період із вересня 2025-го до вересня 2026 року.
