Питання розподілу сільськогосподарських земель в Україні дедалі частіше стає предметом досліджень громадських організацій та експертного середовища. Одним із таких аналітичних матеріалів став звіт ГО «Екодія», присвячений концентрації земельних ресурсів у громадах і впливу великих аграрних компаній на місцеві ринки.
Згідно з результатами опитування, понад 70% малих фермерів висловлюють негативну оцінку впливу агрохолдингів на розвиток сільського господарства. Дослідження охопило кілька громад у Вінницькій, Київській та Сумській областях, де зафіксовано високий рівень концентрації земель у користуванні окремих компаній.
У дослідженні наводяться конкретні приклади високої концентрації земель у громадах. Зокрема, у Ладижинській громаді близько 46,3% сільськогосподарських земель обробляє «Миронівський хлібопродукт», у Гайсинській громаді 42% площ перебувають у користуванні «Укрпромінвест-Агро», а в Ковалівській громаді Київської області 73,6% сільськогосподарських земель контролює група «Світанок».
Аналітики звертають увагу, що подібна структура ринку формує нерівні умови доступу до землі. У результаті малі господарства часто не можуть конкурувати з великими аграрними структурами, які мають значно більше фінансових і логістичних ресурсів. Додатковими чинниками є недосконалість інституційного регулювання, непрозорі механізми управління земельними ресурсами на місцях та вплив воєнних факторів, що посилили вразливість аграрного сектору.
Окремо в дослідженні наголошується, що вплив великих аграрних компаній виходить за межі суто економічної конкуренції. Він охоплює соціальну сферу, зайнятість населення, розвиток інфраструктури громад, а також екологічні аспекти використання земель.
Серед ключових тенденцій, які відзначають фермери, — зростання орендних ставок, концентрація контролю над елеваторами та логістичними каналами, а також вплив на формування закупівельних цін. Також фіксуються зміни в структурі зайнятості, зокрема скорочення робочих місць у зв’язку з автоматизацією виробництва, міграційні процеси серед молоді та поширення монокультурного землеробства, що може впливати на стан ґрунтів.
У дослідженні також згадується питання управління комунальними землями, де існують ризики непрозорого розподілу та адміністративного впливу. Подібні процеси, за оцінками експертів, потребують більш чітких механізмів контролю на рівні громад.
Фахівчиня відділу сільського господарства ГО «Екодія» Олександра Романова звертає увагу на важливість аналізу ситуації саме на рівні локальних громад, оскільки загальнонаціональна статистика не завжди відображає реальну структуру землекористування. Вона підкреслює, що малі фермери зазвичай безпосередньо пов’язані з розвитком своїх громад: вони інвестують у місцеву економіку, підтримують соціальну інфраструктуру та зацікавлені у довгостроковому збереженні родючості земель.
Також вона зазначає, що в окремих громадах фіксується ситуація, коли значна частка земель зосереджена в межах однієї компанії, що обмежує можливості розвитку дрібних виробників. У цьому контексті підкреслюється потреба у впровадженні системного моніторингу концентрації земельних ресурсів, що дозволило б державі оперативніше реагувати на потенційні ризики та підтримувати розвиток малого фермерства.
У ширшому контексті такі дослідження відображають загальноєвропейську дискусію про баланс між великими аграрними структурами та сімейними фермерськими господарствами, де ключовими темами є продовольча безпека, сталість сільських територій та збереження екологічного балансу.
