Молочне тваринництво в Україні поступово змінює структуру. Невеликі господарства скорочують поголів’я або повністю припиняють утримувати корів, тоді як підприємства з великим стадом продовжують збільшувати виробничі масштаби.
Однією з причин такого перерозподілу є складна економічна ситуація, у якій працюють невеликі виробники. Тривала війна, зростання вартості кормів, нижча рентабельність виробництва та труднощі з реалізацією молока створюють для них додаткові ризики.
Показовою є ситуація у приватних господарствах одного із сіл Чернігівщини. Фермерка Марина Грицик розповіла, що у 2022 році місцеві жителі разом утримували 18 корів. Нині в господарствах залишилося лише сім тварин. За її оцінкою, до зими поголів’я може скоротитися ще більше і корів у селі може не залишитися.
Проблема має ширший масштаб. За останні п’ять років кількість офіційно зареєстрованих господарств в Україні зменшилася приблизно на третину. Найбільше скорочення припадає саме на невеликі виробництва, які мають обмежені ресурси для покриття витрат та адаптації до несприятливих умов.
Особливо помітна тенденція серед домогосподарств, де утримують невелику кількість тварин. За останні десять років поголів’я корів у господарствах із менш ніж п’ятьма тваринами зменшилося приблизно на дві третини.
На протилежному боці ринку перебувають великі молочні підприємства. Кількість господарств, які утримують стада від 1000 корів, продовжує зростати. Така динаміка свідчить про поступову концентрацію виробництва молока у великих підприємствах.
Очікується, що 2026 рік може стати переломним для структури виробництва. За прогнозами, аграрні підприємства вперше здатні виробити більше молока, ніж домогосподарства.
Таким чином, роль великих виробників у молочному секторі посилюється, тоді як традиційна модель утримання кількох корів у приватних господарствах поступово втрачає свої позиції.
За оцінкою Продовольчого та життєзабезпечувального кластеру ООН, невеликі молочні господарства перебувають під загрозою масштабнішої кризи. Серед факторів, які ускладнюють їхню роботу, називають наслідки тривалої війни, здорожчання кормів, падіння прибутковості та проблеми зі збутом продукції.
Скорочення малих господарств водночас означає подальшу зміну всієї структури українського молочного виробництва. Якщо тенденція збережеться, дедалі більша частина молока вироблятиметься підприємствами з великим поголів’ям, а частка домогосподарств продовжить зменшуватися.
