Російські обстріли продовжують завдавати значних збитків аграрному сектору Харківщини. Підприємства регіону змушені працювати в умовах постійної небезпеки, відновлювати зруйновану інфраструктуру та шукати способи зберегти вирощене зерно навіть тоді, коли виробничі витрати зростають, а можливості для збуту залишаються обмеженими.
Одним із таких господарств є ТОВ «Колос», яке працює у Близнюківській громаді. За роки повномасштабної війни підприємство неодноразово ставало ціллю російських атак. Внаслідок обстрілів господарство втратило близько 5 тис. тонн урожаю, а загальний розмір завданих збитків керівник підприємства Андрій Воронкін оцінює у 200–300 тис. євро.
Руйнування накопичувалися протягом кількох років. У 2023 році в господарстві були пошкоджені та знищені перші зерносховища. Наступного року російські удари зачепили ще два об’єкти підприємства. У 2025-му було зруйновано основний склад у Близнюках. Уже в січні 2026 року внаслідок удару безпілотника підприємство втратило склад, де зберігалися запчастини та посівний матеріал.
Таким чином, для господарства наслідки війни не обмежуються одноразовою втратою врожаю чи окремою пошкодженою будівлею. Інфраструктуру доводиться відновлювати після нових атак, паралельно продовжуючи польові роботи та забезпечуючи виробничий процес.
Попри ці обставини, «Колос» продовжує обробляти близько 4 тис. гектарів. Підприємство робить акцент на ефективності роботи та безпеці працівників, оскільки господарство функціонує у прифронтовому регіоні. Кількість працівників при цьому не скоротилася: нині в колективі близько 100 людей.
Ситуацію ускладнює і економічна складова. За словами керівника господарства, цьогорічний урожай виявився одним із найкращих за останні роки, однак високі виробничі витрати та падіння вартості пшениці не дають гарантій отримання прибутку. На ціни також впливає ситуація з експортною логістикою, зокрема ризики для роботи українських портів через російські атаки.
Для аграріїв прифронтових областей проблема полягає не лише у вирощуванні врожаю. Не менш важливими залишаються його зберігання, транспортування та пошук моменту для продажу. Пошкодження складської інфраструктури безпосередньо впливає на можливість господарства контролювати час реалізації зерна.
Саме тому після чергових руйнувань «Колос» почав споруджувати нові склади. Їхнє призначення полягає не тільки у заміні знищених об'єктів, а й у створенні можливості довше зберігати зерно та очікувати на сприятливішу ситуацію з логістикою і цінами.
Історія підприємства демонструє ширшу проблему аграрного сектору Харківщини. Через близькість до фронту та регулярні російські атаки сільгоспвиробники регіону стикаються з руйнуванням складів, виробничих приміщень та іншої інфраструктури, а також із ризиками для працівників і техніки. У таких умовах відновлення господарства стає постійним процесом, адже відбудовані об'єкти знову можуть опинитися під ударом.
Попри це, підприємства продовжують обробляти землю і вкладати кошти у відновлення виробничих потужностей. Для аграріїв Харківщини збереження виробництва фактично означає одночасно вирішувати питання безпеки, зберігання продукції, логістики та рентабельності.
