Український аграрний сектор у вересні зміг збільшити обсяги експорту порівняно з попереднім місяцем. За перші 20 днів вересня агровиробникам вдалося забезпечити 44% потенційного обсягу експорту з урахуванням поточного рівня виробництва. У серпні цей показник становив близько 30%.
Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів під час бізнес-діалогу «Антикризові протоколи і логістична дипломатія», який відбувся у Київській школі державного управління імені Сергія Нижного.
«За перші 20 днів вересня обсяг аграрного експорту становив 44% від потенційного обсягу з урахуванням поточного виробництва. У серпні цей показник був на рівні близько 30%. Ситуація у вересні краща, ніж у серпні, але вона залишається складною. Бізнес спільно з державою нарощує можливості альтернативної логістики, і ці заходи вже дають результат», – зазначив Тарас Висоцький.
Попри позитивну динаміку, повноцінне відновлення експорту залишається одним із ключових завдань для аграрного сектору. Через обмеження можливостей морських перевезень український бізнес змушений активніше використовувати альтернативні логістичні маршрути. За словами міністра, вони вже дозволяють поступово збільшувати обсяги поставок за кордон.
Водночас альтернативна логістика має свої обмеження. Йдеться не лише про фізичну пропускну здатність таких маршрутів, а й про їхню економічну доцільність. Висока вартість транспортування в окремих випадках може призводити до того, що експорт певних видів продукції стає збитковим.
За нинішніх умов альтернативними шляхами Україна може забезпечити експорт щонайменше половини необхідного обсягу аграрної продукції. Однак цього недостатньо для повного відновлення звичних обсягів зовнішніх поставок, тому питання роботи морських портів залишається принциповим для аграрного бізнесу.
Водночас проблеми з експортною логістикою не створюють загрози для внутрішнього забезпечення продовольством. За словами Тараса Висоцького, приблизно 25–30% вирощеної в Україні продукції спрямовується на внутрішнє споживання, тоді як близько 70% традиційно припадає на експорт.
«Дефіциту продуктів чи голоду не буде. Для цього немає жодних підстав. Навіть у складних умовах аграрний сектор продовжить функціонувати», – підкреслив Міністр.
Основні ризики від тривалого скорочення експорту стосуються економічних наслідків для аграрного сектору. За песимістичного сценарію річний обсяг недоекспортованої аграрної продукції може становити до 30 млн тонн. Водночас потенційні втрати експортної виручки можуть досягти $10 млрд.
Логістичні труднощі вже позначаються і на рішеннях аграріїв щодо майбутнього виробництва. Зокрема, у країні триває посівна кампанія озимих культур, а ситуація з можливостями збуту залишається одним із факторів, які впливають на роботу аграрного бізнесу.
Наразі озимим ріпаком засіяно близько 1 млн га, що фактично відповідає запланованій площі. Паралельно сільгоспвиробники продовжують сівбу озимої пшениці.
Для аграрного сектору ключовим завданням залишається одночасне вирішення двох питань — відновлення роботи основних морських експортних маршрутів та подальше нарощування альтернативної логістики. Такий підхід має дозволити зменшити економічні втрати, яких аграрний бізнес зазнає через обмежені можливості експорту.
«Наше першочергове завдання залишається незмінним - відновлення повноцінного експорту через порти Великої Одеси та одночасний розвиток альтернативних маршрутів. Це необхідно, щоб мінімізувати економічні втрати аграрного сектору», – наголосив Тарас Висоцький.
