На Донеччині жінка-бджолярка змушена готувати свою пасіку до евакуації. Її господарство розташоване у прифронтовому селі Високопілля Олександрівської громади, менш ніж за тридцять кілометрів від лінії бойових дій. Ситуація ускладнюється тим, що, за словами бджолярки Тетяни Держипільської, гучні вибухи є смертельно небезпечними для комах, адже вони дезорієнтують бджіл і призводять до загибелі роїв.
Жінка займається бджільництвом понад 35 років. У її господарстві нині налічується близько 80 основних і ще 20 запасних вуликів, а також спеціальний будиночок для апітерапії, де люди можуть відчути цілющу дію ароматів меду й нектару. Тетяна називає молоді рої «дитячим садочком», адже вони тільки починають набирати силу й уже приносять перші запаси меду.
Початок її захоплення бджолами був пов’язаний із хворобою доньки: у семирічному віці дівчинці поставили діагноз бронхіальної астми, і лікар із Дніпра порадив матері використовувати інгаляції з ароматом меду. Тоді в колгоспі була велика пасіка, але доступ до неї був обмеженим, тож жінка вирішила завести власні вулики. Спершу було лише два, згодом чотири, а тепер – понад сотня.
Тетяна утримує карпатську породу бджіл, відому своєю витривалістю та продуктивністю. Водночас нинішній рік виявився невдалим: через посуху вдалося зібрати лише близько трьох тонн меду, тоді як у сприятливі роки врожай сягав семи тонн. Бджолярка зауважує, що мед має особливу властивість – під час відкачування він ніби «співає», випромінюючи природну енергію.
Життя у прифронтовому селі щодня ставить господарство під загрозу. Вдень Тетяна ще може працювати з бджолами, але вночі постійно чує звуки обстрілів. Жінка зізнається, що залишати пасіку для неї дуже важко, адже це результат усього життя, однак вона усвідомлює: під обстрілами бджоли приречені.
Родина вже планує переїзд на Кіровоградщину, де можна було б продовжити займатися бджільництвом. Цей регіон приваблює великою кількістю акацій і лип, що створює сприятливі умови для медозбору. Проте втілити задумане складно через високу вартість нерухомості – знайти будинок у селі за прийнятною ціною нині дуже важко.
Для Тетяни важливо не лише зберегти свою справу, а й забезпечити спокійні умови для життя бджіл, адже будь-які вибухи призводять до загибелі цілих роїв. Саме тому вона шукає нове місце, де її пасіка зможе вижити та продовжувати приносити мед навіть у часи війни.
