Фінансова підтримка українського агросектору після приєднання країни до Європейського Союзу, ймовірно, розподілятиметься поступово. За найбільш імовірним сценарієм, у перший рік членства українські аграрії можуть отримати близько €300 млн, а приблизно через десятиліття річний обсяг підтримки може зрости до €1,2 млрд.
Такий прогноз міститься в аналітичному дослідженні Інституту економічних досліджень та Warsaw Enterprise Institute. Автори зазначають, що модель для України може відрізнятися від підходів, які застосовувалися до держав, що раніше приєдналися до ЄС.
Причиною є масштаб українського аграрного сектору. Станом на 2025 рік площа сільськогосподарських угідь України перевищувала 32,7 млн га. Її інтеграція до європейської аграрної системи може істотно вплинути на механізми розподілу коштів ЄС.
Чинні правила дали б Україні значно більші суми
Потенційні виплати за нинішньою системою аграрної політики Євросоюзу були б набагато вищими за прогнозовані початкові обсяги.
За оцінкою Bruegel, за умови застосування чинних правил розрахунку виплат на основі площі Україна могла б претендувати приблизно на €85 млрд протягом семирічного бюджетного періоду. У середньорічному вимірі це понад €12 млрд.
Інститут економічних досліджень оцінює можливий обсяг ще ширше — від €70 млрд до €96,5 млрд за сім років.
Для порівняння:
- потенційні виплати Україні за старою моделлю перевищували б €12 млрд на рік;
- ця сума була б більшою за нинішній річний обсяг фінансування агросектору Франції;
- потенційний семирічний обсяг також перевищував би сукупну програму Польщі на 2023–2027 роки.
Водночас такі розрахунки не означають, що Україна фактично отримає зазначені кошти після вступу. Майбутня система фінансування може суттєво відрізнятися від нинішньої.
ЄС готує нову модель фінансування
Перспектива членства України накладається на заплановану реформу бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки. У межах запропонованих змін передбачається відхід від традиційної двоопорної структури Спільної аграрної політики.
Аграрні фонди планують інтегрувати з іншими напрямами фінансування у національні та регіональні партнерські плани. Загальний обсяг такої системи оцінюється у €865 млрд.
Одним із запропонованих інструментів підтримки фермерів є DABIS. Він передбачає регресивний підхід до виплат, а також обов'язкове обмеження — не більше €100 тис. на одне господарство протягом року.
Саме майбутня архітектура європейського бюджету, умови приєднання України та тривалість перехідного періоду значною мірою визначатимуть, якими будуть фактичні виплати українським виробникам.
Середні підприємства можуть опинитися у найвигіднішому становищі
За оцінкою авторів дослідження, найбільший позитивний ефект від прямої підтримки потенційно матимуть середні українські агропідприємства.
Йдеться приблизно про 20 тис. компаній із середнім земельним банком близько 485 га. Такі господарства, на думку аналітиків, мають достатню адміністративну спроможність для виконання європейських вимог і водночас не досягають встановленої межі виплат у €100 тис.
Таким чином, середні виробники можуть поєднати можливість отримання прямої підтримки з відносно невисоким ризиком обмеження виплат через встановлену стелю.
Великі холдинги матимуть обмеження
Для великих аграрних компаній ефект від прямої підтримки може бути значно меншим. В Україні налічується близько 100 компаній, які обробляють від 10 тис. до 500 тис. га.
Якщо обмеження у €100 тис. застосовуватиметься не лише до окремих підприємств, а й до пов'язаних юридичних осіб, можливості великих агрохолдингів щодо отримання таких виплат будуть обмежені. Використання кількох пов'язаних юридичних структур є поширеною практикою в агрохолдингах.
Малі фермери зіткнуться з адміністративними вимогами
Найскладнішим перехід до європейської системи підтримки може виявитися для найменших виробників. В Україні їх налічується близько 4 млн, а їхня частка у виробництві агропродукції оцінюється приблизно у 30%.
Основними бар'єрами для цієї категорії можуть стати:
- необхідність офіційної реєстрації;
- дотримання адміністративних процедур;
- встановлення мінімальної площі для отримання підтримки;
- виконання інших вимог, передбачених європейськими правилами.
Тому масштаб майбутньої підтримки українського агросектору визначатиметься не лише площею сільськогосподарських земель. Важливими чинниками стануть готовність України до виконання правил ЄС, функціонування земельних реєстрів, систем контролю та платіжної інфраструктури, а також механізми роботи з малими й середніми виробниками.
