Українські агровиробники вже починають розраховувати економіку майбутньої весняної посівної. На рішення щодо площ під окремими культурами у 2027 році значною мірою впливатимуть не лише виробничі витрати, а й можливість продати врожай за прийнятною ціною. Окреме значення матиме стабільність експортної логістики та її вартість.
Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».
За словами міністра, більш чітке розуміння ситуації з посівною з'явиться після завершення осінньої польової кампанії. Водночас остаточну структуру посівів господарства формуватимуть ближче до лютого 2027 року. Саме до цього періоду аграрії мають визначитися з необхідними ресурсами та забезпечити їхню своєчасну доставку.
Одним із головних чинників залишається можливість вивезення вирощеної продукції. Через обмежені можливості морської логістики значну роль продовжують відігравати альтернативні сухопутні маршрути. Водночас їхня вартість залишається вищою, ніж транспортування через глибоководні морські порти.
«Наразі альтернативні сухопутні маршрути забезпечують можливість експортувати орієнтовно 45-50% необхідних обсягів, або до 2,5 млн тонн на місяць і залишаються дорожчими за глибоководні морські порти – додатково щонайменше 50 доларів на тонну. Зараз робота йде у декількох напрямках. Зокрема, продовження ефективності діяльності доступних європейських Шляхів солідарності, щоб здешевити кінцеву вартість доставки: скоротити черги очікування, пришвидшити відвантаження і рух товарів. Кожна зекономлена на логістиці гривня – це збільшення ціни, яку отримує фермер, і його спроможності продовжувати діяльність», – наголосив Тарас Висоцький.
Таким чином, для аграрного сектору важливе значення має не тільки фізична наявність експортних маршрутів, а й економічна доцільність їх використання. Чим дорожче обходиться транспортування зерна та іншої продукції до кінцевих ринків, тим менше коштів залишається безпосередньо у виробника.
Паралельно Україна працює з міжнародними партнерами над можливим розширенням експортних можливостей. Йдеться як про пошук додаткових маршрутів, так і про збільшення пропускної спроможності вже доступних напрямків.
Окремим завданням залишається підвищення ефективності сухопутної логістики. Зокрема, ситуація із чергами на пунктах пропуску та швидкістю переміщення вантажів значною мірою стабілізувалася. Наразі ефективність роботи логістики за цим напрямом оцінюють у межах 70–80%.
Водночас обмеження експортних можливостей створюють додаткове навантаження на систему зберігання. Україні необхідні додаткові потужності приблизно для 11 млн тонн зерна. Одним із рішень стало залучення за підтримки міжнародних партнерів коштів на закупівлю зернових рукавів.
Такий спосіб дає можливість зберігати врожай без будівництва великих стаціонарних сховищ. Рукави можна розміщувати безпосередньо на території господарств, полях, токах або промислових майданчиках.
«Такий рукав може вміщувати до 250 тонн зерна та встановлюватися безпосередньо на полях, токах або промислових майданчиках агровиробників. За належних умов зерно в них може зберігатися до року, а за потреби – два без суттєвого зниження якості. Одна з головних переваг – безпекова. Рукави можна розміщувати розгалужено і децентралізовано, не концентруючи великі обсяги продукції в одному місці. Це зменшує ризики втрати значної кількості врожаю внаслідок атак», – пояснив Тарас Висоцький.
Ще одним плюсом є відносно невисока вартість такого зберігання — близько 4 доларів за тонну. Крім того, зернові рукави не потребують постійного підключення до електромережі. Для завантаження використовується спеціалізована техніка, яка може працювати від трактора, що спрощує використання технології безпосередньо в господарстві.
Для аграріїв усі ці фактори пов'язані між собою. Можливість продати врожай, витрати на його доставку та наявність місця для зберігання безпосередньо впливають на фінансові розрахунки перед новим виробничим сезоном. Тому рішення щодо посівної-2027 формуватимуться з урахуванням не лише агрономічних умов, а й ситуації на експортному та логістичному напрямках.
«Наше завдання – одночасно забезпечити зберігання врожаю, ефективну роботу доступних експортних маршрутів і створення умов для їх розширення та здешевлення. Це безпосередньо впливає на можливість аграріїв планувати наступний виробничий цикл», – підсумував Тарас Висоцький.
