Після втрати найбільшого солевидобувного підприємства країни — «Артемсолі» — Україна кілька років залишалася залежною від імпортних поставок. Тепер ситуація поступово змінюється. На Одещині вийшов на повну потужність Чорноморський солезавод, який уже заявляє про готовність забезпечити значну частину внутрішнього попиту на харчову сіль.
Підприємство розпочало регулярне виробництво у травні 2026 року після кількох місяців затримок. Наразі завод випускає харчову сіль різних фракцій, фасує продукцію у мішки по 25 кілограмів, біг-беги та відвантажує її навалом для промислових споживачів. За даними керівництва підприємства, усі виробничі лінії вже працюють у штатному режимі.
Виробництво, яке може змінити ринок
Потужність Чорноморського солезаводу становить близько 15 тисяч тонн продукції на місяць. Це дозволяє забезпечувати приблизно половину нинішньої потреби України у харчовій солі. У перспективі компанія планує розширити виробництво за рахунок ресурсів Куяльницького лиману. За оцінками підприємства, потенційний видобуток може досягти 200 тисяч тонн на рік, що фактично покриє весь внутрішній попит країни на харчову сіль.
Особливістю нового підприємства є технологія виробництва. На відміну від традиційного шахтного видобутку, який використовувала «Артемсіль», Чорноморський солезавод отримує сіль шляхом випаровування соляного розчину. Для запуску виробництва були залучені турецькі спеціалісти компанії Salt Plus, а також колишні працівники «Артемсолі», які мають багаторічний досвід роботи у галузі.
Щодо Чорноморського заводу, то він простіший в реалізації... Менший обсяг капітальних інвестицій, менші ризики. Водночас це вужчий сегмент – харчова сіль "Екстра" та таблетована. – пояснив РБК-Україна директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи" Дмитро Кащук.
До початку повномасштабної війни державне підприємство «Артемсіль» забезпечувало переважну частину українського ринку та входило до найбільших виробників солі у Східній Європі. Після початку активних бойових дій у Донецькій області виробничі потужності були зупинені, а частина інфраструктури зазнала руйнувань.
У результаті Україна була змушена швидко переорієнтуватися на імпорт. На полицях магазинів з'явилася сіль з Туреччини, Єгипту, Румунії та Польщі. Імпорт дозволив уникнути дефіциту, однак зробив внутрішній ринок більш залежним від міжнародної логістики та коливань цін.
Скільки коштує сіль у Європі
Європейський ринок солі залишається одним із найбільших у світі. Залежно від призначення продукції та рівня очищення, гуртові ціни суттєво відрізняються.
Для технічної та промислової солі середні контрактні ціни в Європі зазвичай коливаються в межах 70–150 євро за тонну. Харчова сіль вищого ступеня очищення коштує дорожче — від 120 до 250 євро за тонну, а спеціалізована таблетована сіль для водоочищення може перевищувати 300 євро за тонну.
Після енергетичної кризи та зростання транспортних витрат у 2022–2024 роках ціни на європейському ринку залишаються вищими за довоєнний рівень, що відкриває можливості для нових виробників із конкурентною собівартістю.
Хто найбільше імпортує сіль у Європі
Найбільшим імпортером солі в Європі є Німеччина. За останніми доступними даними країна щороку імпортує понад 2,4 мільйона тонн солі. Серед інших великих імпортерів — Бельгія, Італія, Франція, Іспанія та Нідерланди. Водночас швидке зростання імпорту демонструють країни Центральної та Східної Європи, зокрема Румунія та Литва.
Основними споживачами є не лише харчова промисловість. Значні обсяги солі використовуються для водопідготовки, хімічної промисловості, виробництва соди, а також для боротьби з ожеледицею на дорогах.
Чи може Україна експортувати сіль до ЄС
До війни Україна експортувала сіль до десятків країн світу. Після зупинки «Артемсолі» експорт практично припинився, однак запуск нових виробничих потужностей відкриває перспективи повернення на зовнішні ринки.
Найбільш реалістичними напрямками для української солі можуть стати сусідні країни — Румунія, Молдова, Польща, Словаччина та Угорщина. Важливою перевагою є близькість до чорноморських портів і можливість швидкої доставки продукції до країн Південно-Східної Європи.
Експерти зазначають, що конкурувати на ринку дорожньої та технічної солі буде складно через значні обсяги виробництва у Німеччині, Нідерландах та Польщі. Натомість сегмент харчової солі класу «Екстра», таблетованої солі та продукції з високою доданою вартістю може стати перспективною нішою для українських виробників.
Інвестиції та перспективи
Будівництво Чорноморського солезаводу розпочалося у 2024 році. За інформацією учасників проєкту, у створення виробництва було інвестовано близько 2,8 мільйона доларів. Частину фінансування підприємство залучило через державну програму кредитування «5-7-9%».
Якщо плани щодо використання ресурсів Куяльницького лиману будуть реалізовані, Україна зможе не лише повністю забезпечити себе харчовою сіллю, а й поступово повернути статус експортера цієї продукції. Після кількох років залежності від імпорту запуск нового виробництва став одним із найважливіших проєктів у вітчизняній харчовій та переробній промисловості.
