В Україні посилення контролю за експортом аграрної продукції та впровадження антиофшорних механізмів суттєво вплинули на ситуацію на зерновому ринку. Як зазначив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, раніше поширені схеми так званого «чорного зерна» фактично втратили свою ефективність.
Йдеться про практики, коли частина зерна експортувалася поза офіційним обліком або з використанням непрозорих фінансових інструментів. Такі операції створювали нерівні умови для легального бізнесу та призводили до втрат державного бюджету. Запровадження режиму експортного забезпечення дало змогу відстежувати операції більш системно, а нові підходи до контролю за фінансовими потоками ускладнили використання офшорних схем.
«Прозорі та рівні для всіх правила гри вже дають потужний результат — як для державного бюджету, так і для сумлінного бізнесу», — уточнив він.
За словами парламентаря, позитивний ефект від змін уже відображається у податкових надходженнях. За підсумками 2025 року до бюджету було сплачено:
- 14,8 млрд грн більше, ніж у 2024 році, що становить зростання на 21,8%;
- 30,4 млрд грн більше, ніж у 2023 році, або на 57,9%.
Такі показники свідчать про поступове виведення частини операцій з тіні та зміцнення податкової дисципліни в аграрному секторі. Водночас фахівці ринку відзначають, що прозорі правила є важливими не лише для наповнення бюджету, а й для формування стабільного конкурентного середовища, де всі учасники працюють на однакових умовах.
«Саме тому зусилля податкових та правоохоронних органів мають бути зосереджені на системній детінізації економіки та боротьбі з ухиленням від оподаткування. Натомість доброчесний платник має відчувати від таких дій виключно позитивний ефект і захист», — резюмував Гетманцев.
Загалом тенденція до детінізації аграрного ринку відповідає ширшим процесам реформування економіки, де ключову роль відіграють прозорість, контроль за експортними операціями та зменшення можливостей для ухилення від оподаткування.
