Український аграрний сектор після вступу країни до Європейського Союзу може стати додатковим ресурсом для зміцнення продовольчої самодостатності об’єднання. Водночас повноцінна інтеграція вимагатиме від України адаптації виробництва до європейських норм та може передбачати тривалий перехідний період.
Таку оцінку в інтерв’ю BFMTV висловив єврокомісар із питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
За його оцінкою, потенційне членство України має значення не лише для внутрішнього продовольчого балансу ЄС. Українські виробничі можливості можуть бути важливими і з геополітичної точки зору, зокрема з огляду на потреби регіонів світу, які не мають достатніх можливостей для самостійного забезпечення продовольством.
Водночас масштаб українського агровиробництва є одним із питань, яке викликає занепокоєння серед частини європейських фермерів. Значні виробничі потужності України можуть посилити конкуренцію на спільному ринку, тому умови майбутньої інтеграції аграрного сектору залишаються важливою темою для ЄС.
Окрему увагу Хансен приділив необхідності наближення українського виробництва до стандартів Євросоюзу. Йдеться про поступове узгодження правил та вимог, які діють для виробників у країнах-членах ЄС. За словами єврокомісара, якщо до 2028 року відповідність необхідним стандартам не буде забезпечена, Євросоюз матиме можливість переглянути встановлені квоти.
Водночас процес приєднання не обов’язково має відбутися одномоментно. Хансен нагадав про документ Європейської комісії, присвячений підготовці ЄС до майбутнього розширення. У ньому передбачена можливість застосування перехідних механізмів, у тому числі в аграрній сфері.
Для українського сільського господарства це може означати поступове пристосування до правил спільного ринку. Представник Єврокомісії наголосив на необхідності одночасно захищати чинну європейську модель аграрної політики та не створювати зайвих бар’єрів для майбутньої інтеграції України.
Ще одним напрямом потенційної співпраці Хансен назвав білкові культури. Європейський Союз нині імпортує частину такої продукції, тому збільшення її вирощування в Україні могло б частково змінити структуру постачання.
Зокрема, єврокомісар вважає перспективним нарощування виробництва сої в Україні замість частини імпорту зі Сполучених Штатів та Бразилії. На його думку, географічна близькість українських виробників могла б створити практичний інтерес для обох сторін.
Таким чином, у Єврокомісії розглядають український аграрний потенціал одночасно як можливість для посилення продовольчої бази ЄС і як фактор, який потребуватиме продуманих умов інтеграції. Одним із ключових завдань у цьому процесі має стати поступове зближення виробничих правил та пошук напрямів, де український і європейський агросектори зможуть доповнювати один одного.
