За перші шість місяців 2026 року Україна суттєво розширила географію експорту аграрної та харчової продукції. За даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, протягом січня-червня було узгоджено 23 нові експортні напрями та торговельні умови для постачання українських товарів за кордон. Таким чином, показник уже перевищив результат усього 2025 року, коли для вітчизняної продукції було відкрито 22 нові ринки.
Розширення доступу до зовнішніх ринків залишається одним із ключових чинників підтримки аграрного сектору. Вихід на нові країни дозволяє виробникам диверсифікувати збут, зменшувати залежність від окремих покупців та створювати додаткові можливості для розвитку переробної галузі.
Найбільше нових домовленостей стосувалося продукції тваринного походження, кормів і продуктів переробки. Так, Албанія надала дозвіл на імпорт перероблених кормів для домашніх тварин. Алжир відкрив свій ринок для м’ясної великої рогатої худоби, худоби для відгодівлі та племінних тварин.
Українські яєчні продукти отримали доступ одразу до кількох напрямків. Зокрема, їх експорт погоджено до В’єтнаму та Єгипту. Окрім цього, єгипетський ринок став відкритим для постачання овець для негайного забою, рибної продукції та кормів для домашніх тварин.
Грузія погодила імпорт української яловичини та субпродуктів, кормів рослинного походження, топлених жирів нехарчового призначення, а також побічних продуктів тваринного походження. Данія дозволила ввезення живих гризунів, а Республіка Корея відкрила свій ринок для кормів для домашніх тварин.
Нові можливості для українських експортерів також з’явилися в країнах Близького Сходу та Африки. Кувейт погодив постачання м’яса та м’ясної продукції, а Кот-д’Івуар — яловичини, баранини, м’яса птиці та виробів із них.
Молдова відкрила доступ для живих равликів, ікри равликів та м’ясної продукції. Чилі погодила імпорт українського молока та молочних виробів. Водночас Китай дозволив постачання борошна, що відкриває додаткові перспективи для підприємств переробної галузі.
Окремим напрямом стало розширення торгівлі з країнами Європейського Союзу. ЄС надав можливість експортувати рослини для садіння вишні звичайної та вишні сизої, а також їхні гібриди. Такі рішення сприяють розвитку не лише виробництва продовольства, а й розсадницького сектору.
У Держпродспоживслужбі звернули увагу на те, що серед нових рішень дедалі більшу частку займають товари з доданою вартістю. Голова відомства Сергій Ткачук зазначив, що збільшення кількості дозволів саме для готової продукції свідчить про розвиток переробки в Україні, створення нових робочих місць та зміцнення економічної стійкості держави.
Зростання кількості відкритих ринків є важливим сигналом для українського аграрного бізнесу. Чим ширшою стає географія експорту, тим більше можливостей отримують виробники для стабільної роботи, залучення інвестицій та розвитку виробництва навіть в умовах складної економічної ситуації.
