Обсяг фінансування сільського господарства з боку банків наприкінці 2025 року сягнув 142 млрд грн, що забезпечило галузі приблизно 14% у загальному кредитному портфелі економіки. Такі дані під час конференції Forbes Agro озвучив заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников. Він зазначив, що навіть за умов воєнної економіки агросектор залишається одним із системоутворювальних напрямів для банків, а попит на фінансування з боку виробників не зменшується.
Структура ринку демонструє високу концентрацію. Із загальної суми 83 млрд грн припадає лише на 5 установ — Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ і ПроКредит Банк. У підсумку близько 58% агрокредитування зосереджено в руках найбільших гравців. Саме вони визначають ключові параметри ринку — рівень відсоткових ставок, підходи до оцінки застави, вимоги до фінансової звітності та методики аналізу ризиків.
ПУМБ, який входить до числа найбільших банків країни за обсягом активів, на початок 2026 року мав 231 млрд грн активів і задекларував 8,05 млрд грн чистого прибутку. Така динаміка свідчить про те, що кредитування аграріїв для універсальних банків перетворилося на повноцінний масовий продукт, а конкуренція за фінансово стійких позичальників лише загострюється. Великі агрокомпанії з диверсифікованими каналами збуту та прозорою структурою власності отримують ширший доступ до ресурсів і гнучкіші умови фінансування.
Для малого й середнього агробізнесу важливим елементом залишається поєднання класичних кредитів із державною підтримкою. Йдеться про портфельні гарантії, які частково покривають ризик за основним боргом, а також інструменти Фонду гарантування кредитів у сільському господарстві, що розвиваються за сприяння Мінекономіки. У 2025 році агросектор традиційно перебував серед основних отримувачів таких програм, оскільки сезонність виробництва та залежність від погодних умов підвищують потребу у фінансовій «подушці».
Зростання кредитного портфеля пояснюється комплексом чинників. Насамперед аграрії потребують оборотного капіталу для проведення посівної та збиральної кампаній — фінансування закупівлі насіння, засобів захисту рослин, пального, техніки й логістики. Паралельно зростає інтерес до інвестиційних проєктів: модернізації елеваторів, розвитку переробки, будівництва складів і впровадження рішень з енергонезалежності, зокрема біоенергетики та власної генерації. Окремим напрямом стає адаптація до регуляторних вимог ЄС і ESG-стандартів, що вимагає додаткових вкладень у модернізацію виробництва та підвищення екологічності.
Водночас 2026 рік може стати випробуванням як для банків, так і для позичальників. Воєнні ризики, нестабільна логістика та обмеження експорту впливають на грошові потоки агропідприємств і ліквідність застави. Активне нарощування портфелів змушує банки уважніше ставитися до якості активів і формування резервів. Поступово зростає частка ринкового кредитування поза межами державних програм, а це означає, що перевагу отримують компанії з прозорим cash-flow, якісною фінансовою звітністю та чіткою системою управління ризиками. Саме таким позичальникам фінансові установи готові відкривати більші кредитні ліміти та надавати довші за строками ресурси.
