Про інвестиційні наміри корпорації стало відомо в рамках Міжнародної конференції з відновлення України-2025, яка відбулася в Римі. У ході заходу віцепрезидент компанії з питань Центральної та Східної Європи Андре Негрейрос взяв участь у стратегічній дискусії, присвяченій темі модернізації виробництва в Україні. У своїй доповіді він наголосив, що українське сільське господарство має ключове значення не лише для внутрішнього ринку, а й для забезпечення харчової безпеки в багатьох регіонах світу.
На думку представників компанії, кожна тонна аграрної продукції, яка вирушає з українських портів або транспортується річковими шляхами, як-от Дунаєм, робить свій внесок у зниження глобального дефіциту продовольства. Саме тому підтримка та розвиток вітчизняного агросектору розглядається як критично важливий крок у процесі післявоєнного відновлення України.
Очікується, що інвестиції будуть спрямовані на оновлення насіннєвого виробництва, а також на зміцнення співпраці з місцевими аграріями. Це дозволить компанії краще відповідати на зростаючий попит на українську кукурудзу й олійні культури на міжнародному ринку, а фермерам — отримувати більше прибутків і мати доступ до сучасних рішень у вирощуванні.
Крім перспективних вкладень, Corteva вже активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, за останні роки компанія надала понад $2 млн гуманітарної допомоги постраждалим громадам та передала значні обсяги насіння тим фермерам, чиї господарства розташовані поблизу зон бойових дій.
Окремої уваги заслуговує ініціатива компанії щодо безпечного землеробства: була започаткована програма аналізу ґрунтів, яка дозволяє визначити рівень забруднення і планувати безпечне вирощування культур. Це особливо важливо в умовах мінної небезпеки та хімічного забруднення полів внаслідок військових дій.
У цілому, активність Corteva в Україні демонструє довгострокове бачення і віру в потенціал українського аграрного виробництва навіть у складних умовах війни. Компанія не лише вкладає кошти, але й адаптує глобальні технології до українських реалій, що є додатковим фактором для стійкості агросектору.
