16 липня Верховна Рада України проголосувала в другому читанні за законопроєкт №13157, який містить положення про запровадження експортного мита на сою та ріпак. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, незважаючи на процедурні зауваження та спроби блокування, документ усе ж було ухвалено.
«Попри регламент і всі застереження — законопроєкт 13157 з соєвою правкою проголосували 245 голосів», — повідомив парламентар.
Згаданий законопроєкт викликав значний резонанс серед депутатського корпусу. На першому етапі голосування зміни, що стосуються встановлення мита на рівні 10% при експорті сої та ріпаку, не набрали необхідної кількості голосів. Це спричинило тимчасове блокування парламентської трибуни. Лише після короткої перерви засідання було розблоковано, і депутати повернулися до повторного розгляду.
Ідея запровадження експортних обмежень для олійних культур не нова. Ще в червні 2025 року законопроєкт №13134, який містив аналогічну «соєво-ріпакову» правку, не пройшов голосування. Однак у нинішньому документі ініціативу фактично було відновлено з тим же змістом: запровадити 10% мито на експорт зазначених культур.
Цей крок викликав неоднозначну реакцію в аграрному середовищі. Одні вважають, що це дозволить зберегти сировину всередині країни для власної переробки, що сприятиме розвитку внутрішнього агропромислового комплексу. Інші ж — попереджають про можливе зменшення конкурентоспроможності українських аграріїв на світовому ринку.
На фоні таких змін варто згадати, що Україна є одним з провідних експортерів сої та ріпаку в Європі. За даними профільних асоціацій, у 2024/2025 маркетинговому році сумарний експорт цих культур може сягнути понад 5 млн тонн. Запровадження мита може змінити логістику, ціни та ринки збуту для багатьох фермерів, особливо малих і середніх виробників.
Остаточне набуття чинності законопроєкту залежить від підпису Президента України. У разі підписання зміни набудуть чинності вже у поточному сезоні, що може вплинути на укладені контракти та стратегії експортерів.
Профільні асоціації вже анонсували консультації з урядом щодо можливого пом’якшення наслідків і запровадження компенсаційних механізмів для аграріїв, які зазнають втрат через нові податкові умови.
