На правобережжі Херсонщини аграрії завершили один із найважчих сезонів за останні роки. У 2025 році господарства регіону зіштовхнулися зі значним падінням урожайності через поєднання двох руйнівних чинників — тривалої посухи та знищення системи зрошення після підриву Каховської гідроелектростанції. За офіційними даними, втрачено близько 100 тисяч гектарів посівів, які повністю згоріли від аномальної спеки.
Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов пояснив, що після знищення Каховської ГЕС регіон втратив можливість подавати воду на поля, які десятиліттями отримували живлення з Каховського водосховища. Водночас 2025 рік став одним із найспекотніших за останнє десятиліття — середня температура в області підвищилася на 1–2 градуси порівняно з попередніми роками. Це різко змінило кліматичний баланс, призвівши до перегріву ґрунтів і висихання верхнього шару родючої землі.
Через критичну нестачу води фермери були змушені скоригувати структуру своїх посівів. У багатьох громадах аграрії зменшили площі під соняшником, натомість почали експериментувати з більш посухостійкими культурами, зокрема льоном. Частина господарств переорієнтувалася на вирощування овочів і баштанних культур, які потребують менше поливу або ростуть за коротший вегетаційний період. Найбільше втрат урожаю зафіксовано у Бериславському районі, розташованому найближче до колишнього Каховського водосховища.
Представники обласної влади наголошують, що першочерговим завданням для регіону є відновлення зрошення. Нині роботи тривають на Інгулецькій системі, де у 2024 році вдалося повернути полив на 3 тисячі гектарів, а у 2025 році — ще понад тисячу. Планується поступово збільшувати зрошувані площі, однак через низьку якість води з річки Інгулець, що має високий рівень солоності, не всі культури можуть витримати таке зрошення. За словами Юнусова, використання цієї води несе ризик засолення ґрунтів, тому повноцінне відновлення агровиробництва можливе лише після реконструкції Каховського водосховища.
Посадовець підкреслив, що без води з Дніпра Херсонщина фактично ризикує перетворитися на напівпустелю. Відновлення системи зрошення називають критично важливим кроком не лише для місцевого сільського господарства, а й для продовольчої безпеки країни, адже південні регіони традиційно забезпечували значну частку овочів і технічних культур на внутрішньому ринку.
