Фінансове становище українських сільгоспвиробників погіршилося протягом 2026 року на тлі обмежень експорту та необхідності фінансувати сезонні роботи. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства України, за підсумками року рентабельність рослинництва може наблизитися до нуля. Водночас можливості аграріїв провести весняну посівну кампанію значною мірою залежатимуть від відновлення експорту.
Про актуальну ситуацію в галузі, фінансування державних програм на наступний рік і бронювання працівників агропідприємств розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого брифінгу.
Фінансування агросектору в бюджеті-2027
Після першого читання проєкту Державного бюджету на 2027 рік обсяг фінансування аграрної галузі залишився на рівні 5,5 млрд грн. Ці кошти планують спрямувати на кілька напрямів державної підтримки, зокрема розвиток малих господарств, меліорацію, агрострахування, садівництво та тепличне виробництво.
Основну частину спеціального фонду передбачено сформувати завдяки міжнародній допомозі та надходженням від окремих платежів. За інформацією міністра, близько 2,5 млрд грн мають надійти від міжнародних партнерів, серед яких Європейський Союз і Світовий банк. Ці ресурси призначені для програм підтримки малих агровиробників, зокрема забезпечення можливостей для зберігання врожаю.
Ще 1,9 млрд грн спеціального фонду планують сформувати з двох джерел:
1,6 млрд грн — очікувані надходження від експортного мита на сою та ріпак;
300 млн грн — надходження від оренди сільськогосподарських земель державної власності.
Окремо в загальному фонді бюджету передбачено 265 млн грн. Із цієї суми близько 200 млн грн планують використати на меліорацію, а ще 60 млн грн — на підтримку агрострахування.
На грантові програми для розвитку садівництва та тепличного господарства заплановано 650 млн грн. Такі інструменти мають сприяти розвитку відповідних напрямів сільськогосподарського виробництва.
Як змінився фінансовий ресурс сільгоспвиробників
На початку 2026 року аграрії мали в середньому близько 250 доларів на гектар, які могли спрямовувати на поточні виробничі потреби. Якщо враховувати приблизно 20 млн гектарів, зайнятих зерновими й олійними культурами, загальний обсяг такого фінансового ресурсу оцінювали приблизно у 5 млрд доларів.
Проте ситуація змінилася після запровадження експортних обмежень із середини липня. За оцінкою Мінагрополітики, станом на 1 жовтня доступний аграріям ресурс скоротився приблизно до 100 доларів на гектар. У масштабах зазначених посівних площ це становило близько 2 млрд доларів.
Таким чином, за наведеними оцінками, фінансові можливості аграрного сектору за цей період зменшилися приблизно на 3 млрд доларів. Скорочення доступних коштів ускладнює фінансування виробничих процесів, особливо в періоди значного сезонного навантаження.
Витрати на посівну та ризики для рентабельності
До кінця року господарствам необхідно забезпечити фінансування осінніх польових робіт, закупівлю пального й добрив, а також розрахуватися за оренду землі. Ці витрати припадають на період, коли доступний фінансовий ресурс аграріїв уже суттєво скоротився.
За прогнозом Мінагрополітики, рентабельність рослинництва за підсумками 2026 року буде близькою до нуля. Це означає, що можливості господарств накопичувати кошти для подальшого виробничого циклу можуть бути обмеженими.
Важливим чинником для підготовки до весняної посівної кампанії стане динаміка експорту української аграрної продукції. Відновлення його темпів, за оцінкою міністерства, допоможе виробникам підтримувати необхідний рівень внесення добрив і використання засобів захисту рослин, а також засівати доступні площі.
Якщо ж експортні можливості залишатимуться обмеженими, агропідприємствам доведеться економити на виробництві. Це може ускладнити забезпечення наступної посівної необхідними ресурсами та посилити ризики для фінансової стійкості галузі.
Бронювання працівників аграрних підприємств
Ще одним питанням, яке обговорили під час брифінгу, стало бронювання військовозобов'язаних працівників агросектору та можливі зміни критеріїв для підприємств.
Позиція Мінагрополітики полягає в необхідності зберегти пріоритетний статус аграрної галузі та забезпечити її належну підтримку. У зв'язку з цим міністерство передало Координаційному центру з організації бронювання військовозобов'язаних пропозиції щодо збереження критеріїв, які набрали чинності 18 жовтня.
Для аграрних підприємств питання бронювання має значення в контексті забезпечення безперервності виробничих процесів. Своєчасне виконання польових робіт, догляд за посівами та підготовка до наступного сезону залежать, зокрема, від наявності необхідних працівників.
Отже, серед ключових чинників подальшого функціонування агросектору залишаються доступ до експортних ринків, можливість фінансувати виробництво, державна підтримка та забезпечення підприємств трудовими ресурсами.
