У фермерському господарстві «Стоянов А.А.» в Ізмаїльському районі Одеської області збирають бавовник української селекції «Незламний». Культуру вирощують третій рік поспіль, а наступного сезону господарство планує перейти до промислового виробництва після завершення досліджень.
Сорт створила науковиця Віра Боровик з Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН. Цьогоріч фахівці інституту супроводжували вирощування культури та консультували аграріїв щодо зрошення, боротьби зі шкідниками й бур’янами та регулювання росту рослин.
За попередніми оцінками господарства, врожайність може перевищити 2,5 т/га, однак остаточні результати стануть відомі після завершення збирання. На окремих рослинах сформувалося до 15–18 коробочок, з яких 10–12 були зрілими. Вітчизняний сорт потребував інтенсивнішого зрошення, проте, за оцінкою аграріїв, показав кращі результати порівняно з іноземними сортами.
Інтерес до вирощування бавовнику в Україні посилився після початку повномасштабної війни через потребу оборонного сектору в сировині. У 2024 році на Одещині розпочали експериментальні посіви, щоб перевірити придатність культури до місцевих кліматичних умов.
Серед основних труднощів залишаються захист рослин і висока вартість ручного збирання. У господарстві оцінюють його приблизно у 45–50 грн за кілограм. Вартість тонни бавовни-сирцю, за наведеними аграріями даними, становить 50–60 тис. грн, тоді як очищена від насіння сировина може коштувати 90–120 тис. грн залежно від якості.
Щоб оцінити економічну доцільність виробництва, підприємство веде переговори з українськими переробниками оборонного та целюлозного напрямів. Потенційним покупцям уже передали зразки продукції.
Також господарство розглядає придбання спеціалізованого комбайна китайського виробництва та обладнання для первинного очищення й пресування бавовнику. В Україні відповідної техніки наразі бракує, а державна програма компенсації вартості вітчизняної техніки не поширюється на необхідне імпортне обладнання.
Подальший розвиток вирощування українського бавовнику залежатиме від результатів збирання, економічних розрахунків, доступу до спеціалізованої техніки та налагодження співпраці з переробниками.
