Високі витрати на доробку зерна та складнощі з реалізацією врожаю змушують українських аграріїв переглядати звичні строки збирання кукурудзи. Частина господарств розглядає варіант залишити посіви в полі на зиму, щоб дати зерну можливість природно втратити вологу та зменшити потребу в штучному сушінні.
На рішення впливають одразу кілька чинників: невигідні закупівельні ціни, проблеми з експортною логістикою, затримки відвантаження попереднього врожаю та обмежені можливості елеваторів. За таких обставин аграрії змушені зіставляти витрати на збирання й сушіння з потенційними втратами від тривалого перебування кукурудзи в полі.
Різні підходи до цієї проблеми демонструють українські агропідприємства. Зокрема, у TG Agro, що працює на Київщині та Житомирщині, планують залишити до весни близько 80% площ кукурудзи. Водночас аграрій Дмитро Соломаха розглядає можливість перенесення збирання приблизно 30% посівів на весняний період.
Співвласник АТК Юрій Дроб'язко також повідомив про намір компанії залишити на зимівлю близько 70% кукурудзи. За його оцінкою, за поточних цін на зерно збирання кукурудзи з вологістю 26–28% разом із подальшим сушінням може виявитися економічно невиправданим, оскільки відповідні витрати здатні перевищити вартість самого зерна.
Витрати на сушіння залежать від вологості та регіону
Економічна доцільність відтермінування збирання значною мірою залежить від фактичної вологості зерна. Показники можуть істотно відрізнятися навіть між господарствами в межах однієї країни через погодні умови, строки дозрівання та особливості вирощуваних гібридів.
Наприклад, на півдні України АТК уже завершила збирання кукурудзи, оскільки середня вологість зерна становила 14,7%. Натомість на Житомирщині вона досягала 32–34%, що збільшує потребу в сушінні та відповідні виробничі витрати.
Додатковий фінансовий тягар відчувають господарства, де посуха негативно позначилася на врожайності. На підприємстві «Перемога» в Черкаській області врожайність кукурудзи знизилася до 4 т/га замість очікуваних 8–10 т/га.
Керівник господарства Дмитро Соломаха оцінює сушіння однієї тонни зерна з вологості 17–18% до 14,5% приблизно у 500 грн. За нижчої врожайності такі витрати додатково впливають на собівартість продукції та рентабельність виробництва.
Природне зниження вологості зерна під час перебування кукурудзи в полі може допомогти скоротити витрати на сушіння. Проте цей ефект залежить від погодних умов, а очікувана економія не гарантує збереження врожаю без втрат.
Зимівля кукурудзи може погіршити якість зерна
Відмова від осіннього збирання має не лише економічні переваги, а й суттєві ризики. За тривалого перебування рослин у полі збільшується ймовірність вилягання стебел, пошкодження качанів і погіршення якості зерна.
Особливо вразливими можуть бути посіви, ослаблені літньою посухою. Додаткову небезпеку становлять шкідники та грибкові захворювання, зокрема фузаріоз. Ураження зерна грибами за певних умов може спричинити накопичення мікотоксинів, що обмежує можливості його подальшого використання.
У компанії «Західний Буг» звертають увагу на ризик втрати експортної якості кукурудзи після зимівлі в полі. У такому разі зерно може залишитися придатним переважно для промислової переробки, а можливості його реалізації на окремих ринках звузяться.
Тому рішення про перенесення збирання не можна ухвалювати лише на підставі витрат на сушіння. Необхідно оцінювати стан стебел і качанів, стійкість конкретного гібрида, фітосанітарну ситуацію та ймовірність погіршення якості зерна.
Не всі агрокомпанії готові залишати врожай у полі
Частина великих виробників, попри високу вартість сушіння та складну ситуацію з реалізацією, планує завершити збирання до настання весни.
Зокрема, у HarvEast не мають наміру залишати кукурудзу зимувати. Компанія вже має досвід такого підходу й прагне уникнути ризиків, пов'язаних із тривалим перебуванням рослин у полі. Крім потенційних втрат зерна, відтермінування робіт може порушити графік підготовки ґрунту до наступного посівного сезону.
Для зберігання врожаю підприємство використовує не лише елеватори, а й полімерні рукави, які дають змогу організувати зберігання зерна безпосередньо в полі.
Власний графік збирання визначили й у «Західному Бузі». Там планують завершити роботи з кукурудзою в період від середини листопада до початку грудня, щоб знизити ризик погіршення якості зерна.
Отже, єдиного підходу до строків збирання кукурудзи серед українських аграріїв немає. Для одних господарств перенесення робіт на весну може стати способом зменшити витрати на сушіння, тоді як інші вважають важливішим своєчасно зібрати врожай, зберегти його якість і підготувати поля до наступного сезону. Остаточний вибір залежить від економіки конкретного господарства, вологості зерна, стану посівів та доступних можливостей для зберігання й реалізації продукції.
