В Україні поступово формується новий підхід до управління державними фінансовими активами, і одним із прикладів таких змін є рішення щодо розподілу прибутку Державного земельного банку. За підсумками 2025 року майже весь зароблений дохід цієї установи буде спрямований до державного бюджету, що підкреслює посилення її ролі у наповненні фінансової системи країни.
Йдеться про те, що наглядова рада банку ухвалила рішення перерахувати державі 95% чистого прибутку. Такий крок відображає зміну пріоритетів у діяльності державних структур: якщо раніше акцент робився на внутрішньому розвитку підприємств, то нині ключовим завданням стає максимальне забезпечення бюджетних надходжень. Подібна практика є особливо актуальною в умовах економічних викликів, коли стабільність державних фінансів набуває критичного значення.
Загальна сума коштів, яка буде спрямована до бюджету, становить 369,1 млн грн. Вона формується з двох основних складових:
- дивіденди;
- додаткові відрахування.
Основна частка припадає саме на дивідендні виплати. Зокрема, 80% чистого прибутку, що перевищує 310,8 млн грн, планують перерахувати у вигляді дивідендів. Ще 15%, або 58,3 млн грн, становитимуть додаткові платежі. Такий розподіл дає змогу не лише забезпечити значні надходження до бюджету, а й підвищити прозорість використання коштів державними структурами.
Базою для розрахунків став фінансовий результат установи за 2025 рік, який склав 388,5 млн грн чистого прибутку. Перед ухваленням остаточного рішення фінансова звітність була детально проаналізована, зокрема із врахуванням висновків аудиторського комітету. Це свідчить про дотримання процедур контролю та прагнення до відкритості у фінансовій діяльності.
У більш широкому контексті діяльність Державного земельного банку виходить за межі класичного управління земельними активами. Установа поступово перетворюється на інструмент економічної політики, який забезпечує регулярні надходження до бюджету. Такий підхід відповідає загальній тенденції підвищення ефективності державних підприємств, коли їхня робота оцінюється не лише за операційними показниками, а й за внеском у фінансову стабільність країни.
Водночас подібні рішення можуть стати орієнтиром для інших державних компаній, стимулюючи їх до більш раціонального використання ресурсів і посилення фінансової дисципліни. Це особливо важливо в умовах обмежених ресурсів, коли кожне джерело доходу має працювати максимально ефективно.
