Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України представило новий інструмент для представників аграрного сектору — «Матрицю доступних фінансових ресурсів». Ідеться про практичний довідник, у якому зібрано основні джерела фінансування для фермерських господарств, агропідприємств та виробників різного масштабу. Документ має спростити пошук коштів для розвитку бізнесу, модернізації виробництва чи відновлення після втрат.
У відомстві наголошують, що аграрії часто стикаються з великою кількістю програм підтримки, які працюють паралельно: державні компенсації, кредити, гранти, донорські ініціативи та банківські продукти. Саме тому виникла потреба зібрати їх в одному місці та подати у зрозумілому форматі.
«Ми систематизували всі доступні можливості фінансування для аграріїв в одному інструменті, щоб кожен виробник – незалежно від масштабу господарства – міг швидко знайти оптимальне рішення для розвитку, відновлення або масштабування свого бізнесу», – зазначає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
У посібнику всі варіанти підтримки поділено на три великі напрями.
Перший із них — державні програми. Саме вони охоплюють найбільший спектр можливостей: від базових дотацій до інвестиційних механізмів. Зокрема, фермери можуть претендувати на виплати за утримання поголів’я худоби в межах від 2 до 7 тисяч гривень на одну голову. Також передбачені часткові компенсації витрат на будівництво чи реконструкцію тваринницьких комплексів на рівні 25–50%.
Окремий сегмент займають грантові програми для створення доданої вартості в агросекторі. Передбачено до 16 млн грн для підприємств переробної галузі, до 10 млн грн на закладання садів, до 7 млн грн на спорудження тепличних комплексів і до 20 млн грн на будівництво овочесховищ. Такі програми особливо актуальні в умовах, коли аграрії дедалі більше орієнтуються не лише на вирощування сировини, а й на її зберігання та переробку.
У багатьох випадках діє модель співфінансування, коли частину коштів вкладає сам заявник. Для підприємств, що працюють у прифронтових громадах, умови можуть бути вигіднішими — з більшим відсотком компенсації або пріоритетом під час розгляду заявок.
Важливим блоком залишається допомога регіонам, що постраждали від бойових дій. Для таких територій доступне відшкодування до 100% вартості гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення, компенсація частини страхових платежів до 60%, а також механізми підтримки за втрачені посіви чи пошкоджене майно. Це особливо важливо, адже повернення земель у виробництво напряму впливає на обсяги врожаю та економіку громад.
Серед популярних інструментів і надалі залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Через неї підприємства можуть залучати позикові кошти за пільговими ставками для посівної кампанії, закупівлі техніки, поповнення оборотного капіталу або реалізації інвестиційних проєктів.
Другий напрям, представлений у матриці, — ресурси міжнародних фінансових установ та донорських організацій. Вони надають як прямі гранти, так і комбіновані програми разом із банками. Серед прикладів названо підтримку Mercy Corps, де фінансування може становити від кількох тисяч до 150 тисяч доларів, програми ЄБРР для розвитку бізнесу та компенсації консультаційних послуг, ініціативи уряду Канади для жінок, зайнятих у сільському господарстві, а також проєкти UNIDO.
Міжнародна допомога нерідко включає не лише кошти, а й експертний супровід. Йдеться про навчальні програми, впровадження стандартів безпечності харчової продукції, підготовку до експорту та модернізацію виробничих процесів. Для малого і середнього бізнесу такі можливості можуть бути не менш цінними, ніж пряме фінансування.
Третій блок — банківські інструменти. Комерційні банки кредитують аграріїв на сезонні потреби, придбання обладнання, оновлення машинно-тракторного парку, будівництво виробничих об’єктів та інші інвестиції. Також поширеними залишаються партнерські програми з постачальниками насіння, добрив, засобів захисту рослин і фінансовий лізинг техніки.
У міністерстві вважають, що нова матриця дасть змогу виробникам оцінити всі доступні джерела коштів не окремо, а комплексно. Це дозволить поєднувати різні програми залежно від потреб господарства, напряму діяльності, обсягів виробництва та регіону роботи. Для українського агросектору, який водночас відновлюється, модернізується і готується до нових ринкових викликів, така навігація може стати практичним робочим інструментом.
