У Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт, який передбачає пом'якшення критеріїв для компаній, що прагнуть стати частиною «Клубу білого бізнесу» — офіційно «переліку платників податків із високим рівнем дотримання податкового законодавства». Про це на своїй сторінці у Telegram повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
У своєму зверненні він зазначив, що документ є відповіддю на численні звернення представників бізнес-середовища. Підприємці надали конструктивні зауваження та пропозиції щодо роботи правового режиму Території високого рівня податкової довіри.
«На запит бізнесу — подано на реєстрацію новий законопроєкт щодо вдосконалення правового режиму Території високого рівня податкової довіри (Клубу Білого Бізнесу)», — написав Гетманцев.
Концепція «Клубу білого бізнесу» передбачає прозорість, передбачуваність та взаємну довіру між підприємцями та державою. Попри вже діючі механізми, законодавці вирішили піти назустріч бізнесу, створивши умови для гнучкішого доступу до цього податкового режиму.
«Ми продовжуємо будувати довіру між державою і бізнесом — на основі прозорих, гнучких та зрозумілих правил», — додав Гетманцев.
Основні новації законопроєкту:
- Послаблення вимог щодо порушень податкового законодавства: дозволяється наявність незначних штрафів — не більше однієї мінімальної зарплати (близько 8 тис. грн), за умови їх сплати.
- Оновлення підходу до зарплатного критерію: для компаній з унікальними видами економічної діяльності (КВЕД) на рівні регіону або країни буде враховано специфіку їх функціонування.
- Зміни в оцінці ПДВ-навантаження: розширюється перелік суб’єктів, для яких цей показник може бути неактуальним чи потребує коригування.
- Регулювання процедур податкових перевірок: якщо перевірка вже розпочалася, вона має проходити за чітко визначеними нормами.
- Розширення пільг на підприємства з підакцизною продукцією: виробники алкоголю, тютюну та інших підакцизних товарів отримають можливість бути включеними до списку без ризику планових перевірок.
- Обов’язкова прозорість структури власності: компанії повинні надавати повну інформацію про кінцевих бенефіціарів та не мати застережень про можливу недостовірність даних у ЄДР.
- Уточнення механізмів розрахунку податку на прибуток: це забезпечить точнішу та об’єктивнішу оцінку відповідності платника критеріям участі.
Згідно з повідомленням, наступним кроком стане робота в парламентському комітеті, проведення консультацій із представниками бізнесу та підготовка проєкту до розгляду у залі Верховної Ради.
«Далі — робота в комітеті, консультації з бізнесом і рух до ухвалення», — підсумував Гетманцев.
