У Верховній Раді знову активізувалась дискусія навколо доцільності запровадження експортного мита на сою та ріпак. Цього разу протилежні позиції зайняли аграрний та податковий комітети парламенту. Якщо перший виступив категорично проти нововведень, то другий — навпаки, висловив підтримку ідеї.
Згідно з даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), 7 липня на засіданні комітету з питань аграрної та земельної політики 16 депутатів проголосували проти введення 10% мита на експорт вказаних культур. Водночас фінансовий комітет Ради рекомендує ухвалити такі зміни. Таким чином, між двома ключовими парламентськими органами сформувався відкритий аналітичний та політичний конфлікт.
Розглядається відповідна ініціатива у рамках підготовки законопроєкту №13157 до другого читання. Цей документ охоплює не лише «соєво-ріпакові» питання, а й інші податкові пропозиції — зокрема, щодо патронажних дивідендів у сільськогосподарських кооперативах.
Необхідно згадати, що так звані "соєві правки" вже впроваджувались раніше. Наприкінці 2017 року були внесені зміни до Податкового кодексу, які стосувалися порядку відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, що вже тоді викликали значний резонанс у сільськогосподарській спільноті.
Своєю чергою, Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром», неодноразово виступав з пропозицією обмежити вивезення половини врожаю ріпаку за кордон. На його думку, це дозволило б збільшити завантаження вітчизняних переробних підприємств, які, за даними на 2024 рік, стикнулися з дефіцитом сировини.
Ініціативу щодо запровадження мита також підтримав Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету з економічного розвитку, який подав відповідну правку №40 до законопроєкту №13134. У поясненні до своєї пропозиції Кисилевський вказав, що вітчизняні заводи з переробки ріпаку та сої наразі недозавантажені на 35%, а якщо забезпечити їх повноцінну роботу, державний бюджет зможе отримати 7,3 млрд грн додаткових надходжень, що, зокрема, може бути спрямовано на підтримку оборонного сектору. Крім того, передбачалося, що це дозволить залучити інвестиції в будівництво нових підприємств і створити тисячі робочих місць.
Втім, така позиція викликала хвилю критики з боку аграрних асоціацій та бізнес-об’єднань. Вони вважають, що запровадження мита матиме негативний вплив на малих і середніх фермерів, які значною мірою орієнтуються саме на експорт. В АПК наполягають, що запропоновані зміни є дискримінаційними, оскільки призведуть до зниження закупівельних цін на сировину та штучного збагачення переробників за рахунок дрібних виробників.
До того ж, бізнес-середовище наголошує, що такі ініціативи можуть суперечити Угоді про асоціацію з ЄС, зокрема принципам вільної торгівлі. Введення мит, на думку критиків, поставить під сумнів стабільність і передбачуваність аграрної політики держави, а також знизить інвестиційну привабливість сектора.
Таким чином, ситуація залишається напруженою. Остаточне рішення залежатиме від результатів голосування в сесійній залі Верховної Ради, а також від здатності аграрного лобі захистити інтереси виробників. Водночас уряду доведеться балансувати між бюджетними потребами та підтримкою сільського господарства як ключової галузі економіки.
