У Черкаській області, на полігоні компанії LNZ Group у Шпилянці, протягом кількох років проводяться експерименти з озимою пшеницею. Метою дослідів було визначити, як густота посівів та спосіб сівби впливають на формування врожаю, а також оцінити, які фактори є найважливішими для підвищення продуктивності культури.
На широкорядних посівах з міжряддям 30 см та нормою 2 млн стебел на гектар акцент формування врожаю зміщується з кількості стебел на кількість колосків і зерен у колоску. Навіть за меншої густоти рослин можна отримати продуктивніші колоски, що впливає на загальний валовий збір зерна.
Керівник агродепартаменту «LNZ Group» Олександр Хмелюк підкреслив:
«Багаторічні досліди показують, що генетика сортів впливає на урожай лише на 15–20%, а ключову роль відіграють норма висіву, спосіб посіву та контроль бур’янів».
За його словами, оптимальний стеблостій для регіону Черкащини становить 5–6 млн продуктивних стебел на гектар, але цей показник змінюється залежно від запасів вологи та кількості опадів. У вологі роки допустима густота може досягати 6–7 млн, а в посушливі сезони її слід зменшувати, щоб уникнути надмірної конкуренції між рослинами.
Дослідження також продемонструвало, що кущення рослин відбувається за рахунок утворення додаткових стебел із різних вузлів материнського стебла, а не лише з одного. Це впливає на структуру колосу і, як наслідок, на врожайність.
Фахівці наголошують, що результати таких експериментів мають важливе практичне значення для всіх регіонів України. В умовах кліматичних змін і частих посух гнучке управління густотою посіву та вибір оптимальної схеми міжрядь стають вирішальними для стабільної урожайності. Застосування широкорядного посіву дозволяє аграріям підвищувати ефективність формування зерен у колоску та зменшувати ризики втрат через надмірну конкуренцію рослин.
Агрономи відзначають, що подібні експерименти допомагають визначати оптимальні параметри сівби для різних кліматичних зон України. Це особливо важливо з огляду на зміну клімату та підвищену ймовірність посух, коли саме гнучке управління щільністю посівів і вибір схеми сівби можуть стати вирішальними для збереження врожайності.
