Фортифікації та міни на полі: коли не потрібно платити за землю та як відшкодувати втрати

Повномасштабна війна суттєво вплинула на використання земельних ресурсів в Україні. Значні площі сільськогосподарських угідь опинилися в зоні бойових дій, були заміновані або зайняті оборонними спорудами. Через це багато власників та користувачів земельних ділянок втратили можливість обробляти поля, отримувати врожай і вести господарську діяльність. На цьому тлі особливо актуальними стали питання щодо сплати земельного податку та можливостей компенсації понесених збитків.

Які земельні ділянки підпадають під податкові пільги

Як зазначають у «Земельному фонді України», після початку широкомасштабного вторгнення частина сільськогосподарських земель була пошкоджена внаслідок бойових дій або використана для військових потреб. На окремих територіях з’явилися мінні загородження, траншеї, бліндажі, протитанкові рови та інші інженерні споруди, що зробило неможливим використання земель за їхнім цільовим призначенням.

За загальним правилом земельний податок сплачують власники ділянок, а орендну плату за державні та комунальні землі — їхні орендарі. Водночас законодавство, ухвалене в умовах воєнного стану, передбачає низку винятків для територій, які постраждали від війни.

Податкові пільги поширюються на землі, що перебувають у районах ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, а також на ділянки, офіційно визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо звільнення від плати за землю застосовується до територій, де розміщені фортифікаційні споруди.

У Державній податковій службі звертають увагу, що будівництво оборонних об’єктів часто призводить до погіршення стану ґрунтів та обмежує можливість їх подальшого використання для виробничих потреб. Саме тому для таких земель передбачені спеціальні механізми підтримки.

Як змінювалися правила під час воєнного стану

Порядок надання податкових пільг неодноразово коригувався. Для періоду з 1 березня 2022 року до 5 травня 2023 року звільнення від земельних платежів застосовувалося до ділянок, які обласні військові адміністрації офіційно визначили як забруднені вибухонебезпечними предметами або зайняті фортифікаційними спорудами.

Ситуація змінилася після набрання чинності Законом №3050-ІХ. Починаючи з 6 травня 2023 року, додатковий захист отримали земельні ділянки, які були переведені в стан консервації через розміщення військових інженерних або фортифікаційних об’єктів.

Для застосування такого механізму необхідно, щоб уповноважений орган ухвалив відповідне рішення, а інформацію про консервацію внесли до Державного земельного кадастру. Лише після виконання цих процедур власник або користувач може скористатися передбаченими законом податковими пільгами.

На які компенсації можуть розраховувати землевласники

Втрата можливості використовувати землю часто означає не лише пошкодження ґрунтів, а й недоотриманий дохід, додаткові витрати на відновлення територій та необхідність проведення розмінування. Тому питання компенсації залишається одним із найважливіших для аграрного сектору.

Відповідно до норм міжнародного права, відповідальність за збитки, завдані внаслідок війни, покладається на державу-агресора — Росію. Водночас для українських землевласників можуть діяти різні механізми відшкодування. Йдеться про державні програми підтримки, спеціальні компенсаційні фонди, міжнародні інструменти репарацій, використання конфіскованих російських активів, а також судові механізми захисту права власності.

Оскільки процеси компенсації можуть тривати роками, експерти рекомендують уже зараз формувати належну доказову базу.

Які документи потрібно зберігати

Для підтвердження завданих збитків власникам та користувачам земельних ділянок радять накопичувати всю можливу документацію, що підтверджує як факт пошкодження, так і його наслідки.

Зокрема, доцільно:

• отримати витяг із Державного земельного кадастру;
• зберігати документи, що підтверджують право власності або користування землею;
• проводити фото- та відеофіксацію пошкоджень;
• отримувати акти обстеження від уповноважених органів;
• документувати показники врожайності за попередні роки;
• фіксувати втрачений прибуток;
• збирати підтвердження витрат, необхідних для відновлення земельних ділянок.

Наявність таких матеріалів може відіграти важливу роль під час подання заяв на компенсацію або звернення до судових інстанцій.

Окопи на полях: як аграріям фіксувати втрати

Під час дії воєнного стану військове командування та військові адміністрації мають законне право тимчасово використовувати земельні ділянки для оборонних потреб держави. На сільськогосподарських угіддях можуть облаштовуватися окопи, траншеї, бліндажі, протитанкові рови та інші інженерні споруди.

Однак таке використання землі не означає втрати права власності. Земельна ділянка залишається у власності або користуванні аграрія, а законодавство передбачає можливість відшкодування збитків, завданих через тимчасове обмеження її використання.

Для агровиробників важливо своєчасно документувати всі наслідки розміщення оборонних споруд, адже саме належно оформлені докази можуть стати підставою для подальшого отримання компенсації. В умовах, коли частина земельного фонду країни потребує розмінування та відновлення, фіксація збитків стає одним із ключових інструментів захисту майнових прав власників і користувачів земель.