Сільськогосподарське товариство «Промінь», яке працює у Миколаївській області, цього року планує суттєво збільшити площі земель під зрошенням. Наразі система поливу охоплює приблизно 150 гектарів, однак у господарстві мають намір додатково підключити ще близько 220 гектарів. Для південних регіонів України, де посушливі періоди стають дедалі тривалішими, розвиток зрошення поступово перетворюється на один із головних факторів стабільного виробництва.
Головний агроном господарства Дмитро Малий пояснив, що підприємство має обмежений доступ до водних ресурсів, однак компактне розташування земельних масивів дозволяє ефективно організовувати полив. За його словами, більшість полів розміщені в межах кількох кілометрів одне від одного, а значна частина ділянок має площу понад 50 гектарів, що спрощує використання дощувальних систем.
Фахівець зазначив, що за наявності більшого обсягу води підприємство могло б значно активніше розвивати напрям зрошення. У господарстві наголошують, що навіть додаткові 100 міліметрів вологи у критичні періоди вегетації суттєво впливають на врожайність культур. Для Миколаївщини це особливо актуально, адже середньорічна кількість опадів у регіоні залишається відносно низькою, а в окремі роки дефіцит вологи стає критичним для польових культур.
У «Промені» використовують систему радіально-кругового зрошення. Йдеться про кругові дощувальні установки, які рухаються навколо центральної точки та охоплюють значну площу поля. Подібна технологія вважається однією з найпоширеніших у степових регіонах, де поля мають великі масиви та відносно правильну форму. Такий формат дозволяє рівномірніше розподіляти воду та оптимізувати витрати ресурсів.
За словами Дмитра Малого, певні втрати води через випаровування або вітер під час поливу є природними, однак у господарстві намагаються мінімізувати їх завдяки налаштуванню обладнання. Зокрема, систему регулюють таким чином, щоб краплі були більшими та менше піддавалися знесенню вітром. Це дозволяє ефективніше використовувати наявний водний ресурс.
Ефективність зрошення в господарстві добре видно на прикладі кукурудзи. Минулого року посіви без поливу значною мірою постраждали від спеки та нестачі вологи. Урожайність кукурудзи на силос на таких площах становила близько 200 центнерів з гектара. Натомість на поливних ділянках, де культура висівалася після жита, показники досягали приблизно 380 центнерів з гектара.
У господарстві зазначають, що для центральних областей України такі результати можуть не виглядати рекордними, адже в регіонах із більш сприятливими кліматичними умовами врожайність без зрошення інколи перевищує 400 центнерів. Водночас для південних територій України показники на рівні 380–420 центнерів із гектара вважаються дуже високими. Саме тому аграрії Миколаївщини дедалі активніше інвестують у системи поливу, намагаючись адаптувати виробництво до змін клімату та нестабільних погодних умов.
