У вересні український ринок кукурудзи залишався відносно спокійним: активність експортерів була низькою, а значні обсяги зерна на світові ринки очікуються пізніше. Як зазначають в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської Аграрної Ради, головні продажі розпочнуться в жовтні-грудні.
Фахівці пояснюють, що слабка динаміка у вересні мала кілька причин. По-перше, збиральна кампанія тоді фактично стартувала лише на півдні, де посівні площі відносно невеликі. Основні масиви розташовані в центральних і північних регіонах, і саме там активне збирання стартує у середині жовтня. По-друге, навіть врожай, який аграрії називають «сухим», у цих регіонах має вологість 16–18%. Це вимагає доробки зерна перед відвантаженням у напрямку портів, тож на термінали воно зможе потрапити не раніше другої половини жовтня.
Перші партії кукурудзи з південних областей не мають достатніх обсягів, аби істотно вплинути на баланс попиту й пропозиції. Водночас трейдери вже законтрактували значні експортні обсяги, однак ще не викупили зерно у виробників, що створює передумови для поступового підвищення вартості.
«На українському ринку вже спостерігається підвищення котирувань. Станом на кінець вересня умовні ціни тримаються в діапазоні 200–207 $/т на базисі СРТ-порт. За швидке постачання у жовтні – листопаді можна отримати до 209 $/т. Якщо темпи збирання будуть низькими, а пропозиція — обмеженою, ціни можуть зрости до 210–212 $/т найближчими тижнями й навіть до 230 $/т до кінця жовтня», — прогнозують у ПУСК.
Однак тенденції ринку можуть змінитися вже в листопаді-грудні. США готуються до рекордного врожаю кукурудзи, що призведе до збільшення глобальної пропозиції та може чинити тиск на світові ціни. Для України це означає, що конкуренція за традиційні ринки збуту — Європейський Союз, Туреччину та Єгипет — лише посилиться.
«Жовтень може стати місяцем вигідних спотових угод, тоді як кінець року, ймовірно, принесе корекцію цін під впливом глобальної пропозиції», — резюмують аналітики.
Експерти також наголошують, що агровиробникам слід уважно стежити не лише за світовими тенденціями, а й за логістичними умовами всередині країни. Обмежена пропускна здатність портів і висока завантаженість залізничних маршрутів можуть впливати на швидкість реалізації контрактів. У такій ситуації виробникам доцільно диверсифікувати продажі: частину зерна реалізовувати восени на спотовому ринку, а іншу — залишати для довгострокових контрактів, аби застрахуватися від можливих коливань.
