В Україні триває практичне відновлення систем зрошення через механізм організацій водокористувачів, які поступово беруть на себе управління меліоративною інфраструктурою. Наразі в державі вже функціонують 78 таких об’єднань, що займаються реконструкцією зношених мереж, модернізацією обладнання та розширенням площ поливу. Найактивніше цей процес відбувається у Черкаській області, де створено 21 організацію, а також на Одещині, де працюють 18 ОВК.
Розвиток меліоративної галузі став однією з ключових тем IV Меліоративного форуму «Smart Irrigation: Технології та ефективність», який відбувся на Полтавщині. Під час заходу учасники обговорили практичні результати реформи, перспективи оновлення інженерних мереж та механізми посилення державної підтримки для агровиробників.
«Наше завдання — створити прозорі та зрозумілі правила, які дозволять аграріям інвестувати у відновлення та розвиток екологічно збалансованого зрошення», — зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
У Міністерстві продовжують формувати нормативну основу для ефективної роботи операторів меліоративних систем. Особлива увага приділяється підтримці організацій водокористувачів, адже саме вони стали одним із головних інструментів реформи, що дозволяє аграріям напряму впливати на відновлення критично важливої інфраструктури.
Питання зрошення набуває дедалі більшого значення через зміну кліматичних умов, зростання ризиків посух та нерівномірний розподіл опадів. Для багатьох регіонів, особливо південних і центральних, наявність сучасної системи поливу безпосередньо впливає на врожайність, стабільність виробництва та конкурентоспроможність агропідприємств.
У 2026 році уряд посилив фінансову підтримку для аграріїв і ОВК, що працюють у прифронтових регіонах. Рівень компенсації витрат на будівництво, реконструкцію та ремонт меліоративних систем і насосних станцій зріс із 50% до 80% загальної вартості проєктів. Максимальний обсяг допомоги нині становить 26,5 тисячі гривень на гектар, тоді як загальне фінансування цієї програми передбачене на рівні 196,7 мільйона гривень.
Водночас розширено напрями використання бюджетних коштів. Якщо раніше фінансування можна було спрямовувати переважно на ремонт насосних станцій, то тепер підтримка охоплює також будівництво нових меліоративних об’єктів і реконструкцію існуючих мереж.
Крім того, підготовлено нові зміни до програми, які передбачають збільшення максимальної допомоги до 48 тисяч гривень на гектар для прифронтових територій та до 30 тисяч гривень для інших областей. Це має стимулювати активніше впровадження сучасних систем водозабезпечення.
Практичні результати такої політики вже демонструють самі аграрії. Під час форуму організація водокористувачів «Джерело 1» презентувала приклад модернізації власної зрошувальної мережі. Завдяки встановленню трьох автономних дощувальних машин 360 RAIN площа поливу на підприємстві збільшиться з 241 до 435 гектарів.
Сучасні технології точного землеробства, які використовуються в таких системах, дозволяють суттєво скоротити витрати води — на 50–75% у порівнянні з традиційними методами поливу. Це особливо важливо в умовах дефіциту водних ресурсів та необхідності більш раціонального використання кожного кубометра. Обладнання для цього проєкту було надане Урядом США через Програму АГРО.
Поступове розширення мережі організацій водокористувачів свідчить, що меліоративна реформа переходить від законодавчих змін до реальних результатів на місцях. Попри виклики воєнного часу аграрії об’єднують ресурси, залучають інвестиції та створюють основу для довгострокового відновлення зрошення, що є важливим фактором продовольчої безпеки країни.
