Початок року для молочної галузі виявився складним через поєднання цінового тиску та зростання виробничих витрат. Закупівельні ціни на молоко-сировину продовжують знижуватися, тоді як собівартість виробництва, навпаки, зростає. Станом на 20 січня середньозважена ціна трьох ґатунків молока становила 14,35 грн/кг без ПДВ, що на 85 коп. менше порівняно з попереднім місяцем. Такі дані оприлюднила Асоціація виробників молока.
Найвищі показники традиційно зберігає молоко екстра ґатунку, однак і тут зафіксовано падіння. Середня закупівельна ціна цього сегмента склала 14,50 грн/кг без ПДВ, що на 80 коп. менше, ніж місяцем раніше. Водночас фактичні ціни в господарствах коливаються в межах від 13,50 до 14,90 грн/кг. Молоко вищого ґатунку подешевшало ще відчутніше — до 14,30 грн/кг без ПДВ, втративши 90 коп. за місяць. Діапазон закупівельних цін для цього ґатунку становить від 13,50 до 14,50 грн/кг.
Схожа динаміка спостерігається і в сегменті першого ґатунку. Його середня ціна знизилася на 90 коп. і наразі перебуває на рівні 13,90 грн/кг без ПДВ. У різних господарствах закупівельні ціни варіюються від 13,00 до 14,00 грн/кг. Окремо фіксується зниження вартості молока від населення, що посилює загальний тиск на ринок сировини.
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухіашвілі зазначив, що в другій половині січня ціни на молоко-сировину всіх ґатунків знову пішли вниз. Він також звернув увагу, що порівняно з січнем 2025 року середня ціна на молоко скоротилася приблизно на 20%. За таких умов галузь опинилася в непростій ситуації, адже поточний рівень закупівельних цін не компенсує зростання собівартості виробництва на молочно-товарних фермах.
«Серйозний виклик для молочної галузі представляє брак електроенергії, спричинений систематичними обстрілами об’єктів енергетичної інфраструктури України. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Якщо ситуація з енергозабезпеченням не покращиться найближчим часом, виробники молока мають розробити антикризові заходи на випадок, якщо переробники не зможуть приймати молоко протягом 1-2 діб», — зазначає він.
На думку експерта, в умовах нестабільного енергопостачання та слабкого внутрішнього попиту молочно-товарним фермам варто обережно підходити до планування розвитку. Він вважає доцільним перегляд інвестиційних програм на 2026 рік, оскільки активне нарощування виробництва в період енергетичної кризи може створити додаткові ризики, а суттєвого відновлення споживання молочної продукції найближчим часом очікувати не варто.
«В Україні зростає собівартість виробництва молока-сировини через додаткові витрати на дизельні генератори та самостійну генерацію електроенергії. Сильні морози призвели до зниження продуктивності корів, падіння надоїв та логістичних колапсів», — пояснює ситуацію фахівець.
Таким чином, поєднання енергетичних ризиків, сезонного падіння продуктивності та цінового тиску з боку переробників формує для молочної галузі складне середовище, у якому ключовим завданням стає збереження фінансової стійкості господарств.
