Світовий ринок кукурудзи нині демонструє відносну рівновагу, проте активних гравців у фізичному сегменті фактично небагато. У короткостроковій перспективі ключову роль відіграють лише 2 країни — Україна та США. Водночас їхня стратегія продажів різниться, що створює для українського зерна сприятливі умови.
Американські експортери переважно концентруються на форвардних контрактах із поставкою у квітні – травні. Україна ж залишається головним постачальником кукурудзи з оперативним відвантаженням у лютому – березні. Така різниця у часових горизонтах формує підвищений інтерес імпортерів саме до українського ресурсу, адже покупці, які потребують зерно найближчим часом, фактично мають обмежений вибір. В аналітичному департаменті кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, зазначають, що на спотовому ринку саме Україна нині відіграє визначальну роль.
Водночас вагомим чинником ціноутворення залишається ситуація в Південній Америці. Аналітики звертають увагу на погодні ризики, які впливають на перспективи виробництва в регіоні.
«У Бразилії спостерігається затримка з сівбою кукурудзи через посуху в південних регіонах та очікування опадів. В Аргентині ситуація також напружена: південні регіони страждають від спеки та нерівномірних опадів. Є висока ймовірність, що Аргентина не зможе активно вийти на експорт у березні, і це буде додатково підтримувати ринок», — зазначають аналітики.
На тлі таких ризиків українські експортери демонструють високу динаміку відвантажень. За оцінками ПУСК, лише за перші дні лютого з України вже відправлено близько 700 тис. т кукурудзи, а загальний експорт за місяць може становити 2,6-2,7 млн т із потенціалом до 3 млн т. У період із січня по березень українські компанії традиційно максимально використовують пропускну спроможність експортної інфраструктури. Цього року додатковий попит сформували імпортери, які розраховували закупити дешевшу аргентинську продукцію, але через погодні фактори переглядають свої плани.
«За перші дні лютого вже відвантажено близько 700 тис. т кукурудзи, а загальний експорт у лютому може сягнути 2,6-2,7 млн т із потенціалом до 3 млн т. У січні – березні Україна традиційно максимально завантажує експортні канали, а цьогоріч додатковий попит формують імпортери, які розраховували на дешевшу аргентинську кукурудзу. На споті фактично залишається один продавець — Україна, і це працює на зростання ціни», — пояснюють у ПУСК.
Внутрішній ринок уже реагує на цю кон’юнктуру. У портах кукурудза торгується орієнтовно по 214-216 $/т, що відповідає приблизно 10 350–10 500 грн/т. Аналітики вважають, що найближчим часом ринок може закріпитися в межах 10 500–10 550 грн/т, а в середньостроковій перспективі зберігається потенціал поступового підвищення котирувань на 1–2 $/т щотижня. Можливі короткострокові коливання після виходу звіту USDA, однак вони, за оцінками експертів, не змінять загальної тенденції.
Подальші очікування також залишаються позитивними для українських експортерів.
«Якщо погодні умови в Аргентині не покращаться, українська кукурудза може подорожчати до 220 $/т і вище, а сезонна модель допускає рівні 230-235 $/т CPT у лютому – квітні», — резюмують у ПУСК.
З огляду на те, що Україна традиційно входить до числа найбільших світових експортерів кукурудзи, поточна ринкова ситуація посилює її позиції на глобальному ринку. Обмежена конкуренція у спотовому сегменті та погодні ризики в Південній Америці створюють додаткові можливості для нарощування валютної виручки та підтримки внутрішніх цін.
