У новому сезоні виробники цукрових буряків переглядають структуру посівів. За оцінками профільного об’єднання Укрцукор, у 2026 році площі під цією культурою становитимуть близько 170 тис. га. Такий прогноз було озвучено під час галузевої події Sugar World 2026 головою асоціації Яною Кавушевською, яка повідомила, що показник буде меншим, ніж торік.
Для порівняння, у 2025 сезоні аграрії засіяли цукровими буряками 199 тис. га. Отже, скорочення є доволі відчутним. Подібна динаміка зазвичай пов’язана з кон’юнктурою ринку, ціновими очікуваннями, рівнем витрат на вирощування та альтернативною прибутковістю інших культур у сівозміні. Цукрові буряки залишаються однією з найбільш капіталомістких польових культур, що потребує значних інвестицій у насіння, засоби захисту рослин, техніку та логістику.
Водночас попередній маркетинговий рік продемонстрував високі виробничі результати. За інформацією Міністерство економіки України, у 2025 сезоні валовий збір цукрових буряків досяг 11 млн т, а середня врожайність становила 55,3 т/га. Однак, за словами Яни Кавушевської, фактичний середній показник урожайності був вищим і сягнув 58 т/га, що стало рекордом для України.
Найкращі результати традиційно продемонстрували західні регіони, де ґрунтово-кліматичні умови сприяють формуванню високої продуктивності. Зокрема, на Волині врожайність досягла 77 т/га, на Львівщині — 75 т/га, на Тернопільщині — 73 т/га. Такі показники свідчать про ефективність технологій вирощування та рівень агрономічного супроводу господарств.
Крім обсягів збирання, важливим параметром для переробної галузі є цукристість коренеплодів. У 2025 році середній показник по країні становив 17,6%, що вважається достатньо високим рівнем і безпосередньо впливає на вихід готової продукції. Саме поєднання врожайності та цукристості формує економіку виробництва як для аграріїв, так і для цукрових заводів.
Таким чином, попри рекордні результати минулого року, у 2026 сезоні площі під цукровими буряками зменшаться. Ринок входить у новий цикл, де аграрії балансуватимуть між виробничими витратами, ціновими перспективами та загальною стратегією диверсифікації посівів.
