У регіонах, що найбільше постраждали від бойових дій, зокрема на сході та півдні України, аграрії шукають нові шляхи для збереження та розвитку своїх господарств. Одним із рішень стало впровадження ізраїльської моделі ведення агробізнесу — підходу, сформованого в країні, яка десятиліттями працює в умовах постійної загрози.
Голова Міжрегіонального союзу птахівників і кормовиробників України Вадим Шиян під час конференції «Ефективне тваринництво та птахівництво», що відбулася в межах Agro Ukraine Summit, зазначив, що саме ізраїльська модель стала прикладом адаптивного та стійкого бізнесу у складних умовах.
На сьогодні ізраїльський досвід застосовується у птахівничих господарствах Харківської, Сумської, Запорізької, Чернігівської, Херсонської та Миколаївської областей. Ці території, незважаючи на близькість до лінії фронту, демонструють готовність до впровадження гнучких технологічних рішень, здатних забезпечити стабільність навіть у кризовий період.
Птахівники, що працюють у зазначених регіонах, роблять ставку на кооперацію, технологічне оновлення та підтримку партнерських зв’язків. Особлива увага приділяється безпеці виробничих потужностей, логістиці та мінімізації ризиків з перебоями в постачанні.
Фінансова підтримка зі сторони міжнародних донорів відіграє ключову роль у збереженні життєздатності галузі. За словами Вадима Шияна, українські малі та середні агровиробники вже отримують суттєві гранти — від 20 тисяч євро до 1 мільйона доларів — що дозволяє їм не лише триматися на плаву, а й розширювати виробництво.
Він зазначив, що саме завдяки такій допомозі та співпраці з партнерами птахівництво на прифронтових територіях має всі шанси для розвитку. Фахівець наголосив: учасники ринку мають можливість об’єднувати зусилля, створювати нові кооперації й спільно долати виклики, які постали перед аграрним сектором у зоні бойових дій.
Впровадження практик, адаптованих до реалій війни, дозволяє українським господарствам працювати стабільно навіть у складних умовах. Птахівництво, зокрема, відіграє критично важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки на національному рівні. Сучасні рішення, що включають елементи самозабезпечення, мобільних ферм і локалізованого виробництва, поступово стають стандартом на прифронтових територіях.
У цих регіонах галузь не лише зберігається, а й демонструє адаптивність, що дає надію на подальше економічне зростання навіть у воєнних реаліях.
