Сімейне господарство з Тернопільщини щороку вирощує близько 200 тонн огірків у теплицях і забезпечує свіжою продукцією місцеві ринки навіть у холодний період. Йдеться про бізнес подружжя Оксани та Олександра Колесників із села Ліски, які займаються тепличним овочівництвом уже близько 15 років. За цей час невелике господарство поступово розширилося: від однієї теплиці до кількох сучасних споруд, у яких овочі вирощують практично протягом усього року. Про особливості бізнесу Оксана та Олександр розповіли Суспільному.
Тепличне овочівництво в Україні традиційно залишається одним із найскладніших напрямів агробізнесу, адже потребує значних інвестицій у технології, енергію та постійний контроль виробничого процесу. Водночас попит на свіжі овочі в холодний сезон стабільно високий, що стимулює розвиток таких господарств, особливо в регіонах із розвиненою мережею місцевих ринків.
Оксана Колесник розповіла, що перші кроки у власному бізнесі вони зробили ще у 2011 році. Тоді стартували з однієї теплиці площею приблизно 6 соток і майже без стартового капіталу. Згодом поступово розширювали виробництво, вкладаючи зароблені кошти в нові споруди та обладнання. Нині загальна площа теплиць сягає близько 40 соток, де вирощують гладкоплідний огірок нідерландської селекції Яні.
Для підтримання стабільної врожайності у теплицях необхідно постійно контролювати мікроклімат і систему живлення рослин. У господарстві використовують автоматизований полив і подачу добрив до кожного горщика з рослиною, але навіть за наявності техніки значна частина роботи потребує щоденного ручного контролю.
"Найголовніше — це дисципліна, організованість і постійний контроль. Контроль над якістю повинен бути щоденно і декілька разів на день. Маємо дивитися, які мінеральні добрива даємо, контролюємо їхню кислотність, рівень солей і, відштовхуючись від тих показників, ми далі керуємо рослиною — чи вона буде рости, чи вона буде плодоносити, чи вона буде розвиватися. Є три стадії розвитку рослини: розсада, ріст і цвітіння та повне плодоношення. Саме цими поливами і кліматом у теплиці ми контролюємо це все."
За словами підприємиці, стабільність урожаю значною мірою залежить від погодних умов, на які виробники вплинути не можуть.
"Один момент, який ми не можемо врегулювати в теплиці, — це сонце. Якщо є сонце — у нас тоді щедрий, гарний урожай. Нічна температура повинна бути 18-19 градусів тепла, денна при сонячному дні +25, при похмурому — 21-22 градуси. Це все регулюється вентиляцією, опаленням, яке йде по теплиці. Огірок, як ми всі знаємо, на 90% складається з води, і поливи — це дуже важливо. Якість води і контроль за цим".
Для захисту рослин від шкідників у теплицях застосовують біологічні методи. Власники господарства пояснюють, що відмовилися від використання хімічних засобів, натомість використовують природних ворогів шкідників.
"Ми використовуємо біометод — виявляємо шкідників за допомогою липучок і за допомогою спеціальних ентомофагів, — це комашки, яких ми заселяємо, і вони з’їдають усіх наших шкідливих комах, які є в теплиці. Зокрема трипс, білокрилок, павутинного кліща. Це дуже велика перевага у вирощуванні рослин, тому що ми їх не кропимо, люди споживають екологічно чистий продукт".
До початку власної справи подружжя працювало у зовсім інших сферах: Оксана — у банківській системі, а Олександр — у деревообробній галузі. Згодом вони вирішили розвивати власний бізнес на земельній ділянці, яка належала родині. Прибуток від продажу перших врожаїв спрямовували на подальше розширення господарства.
За словами Олександра Колесника, сьогодні теплиці дають приблизно 200 тонн огірків щороку, що в середньому становить близько 50 кг з квадратного метра площі. Основним ринком збуту залишаються ринки Тернопільської області, однак у періоди пікового врожаю продукцію відправляють і до сусідніх регіонів — зокрема у Рівненську, Хмельницьку області, а інколи й на ринки Львова.
Ціни на огірки протягом сезону можуть значно змінюватися. Найдорожчою продукція зазвичай буває наприкінці зими або на початку весни, коли пропозиція на ринку ще обмежена.
"Найвища ціна на огірки, як правило, якраз тоді, коли їх найменше є. Тобто, це кінець зими, початок весни. Тоді, коли ще мало сонця, поганий фотосинтез, огірок не має тої урожайності й дуже великі затрати на енергоносії. Щоб зрозуміти, приблизно 80% собівартості огірка — це енергоносії. 65 днів треба чекати на плодоношення, тобто це два місяці зимою треба опалювати, через те ціна така висока. Ми виходили в середині лютого, то ціна вже була 180 гривень, але різко впала до 130-ти за тиждень чи два. Чим більше продукції, тим ціна нижча."
Ще одним фактором, який впливає на ситуацію на ринку, є імпортні овочі. За словами підприємця, серйозну конкуренцію становить продукція з Туреччини.
"Дуже впливає на ціноутворення імпортний огірок, зокрема турецький. Там непотрібно таких витрат на носії. Тільки минулого року ввели ввізне мито від 21 до 25% на турецькі огірки, що дало нам хоч якусь перевагу над ними. Якість у нас краща, але в ціні ми не можемо конкурувати. Та є сегмент споживачів, які беруть ті огірки нижчої якості".
Олександр Колесник також зазначив, що тепличне виробництво потребує постійного оновлення технологій і значних інвестицій. Крім того, на роботу господарства впливають фактори, які виробники не можуть контролювати, зокрема погодні умови.
"Слабкий контроль держави над імпортом турецьких огірків, захист не нашого виробника. Цього сезону була нетипова, аномальна зима, пригадую таку зиму тільки під час майдану в 2014 році, але тоді це було три дні. Тут зима поверталася разів п’ять. Це додаткові втрати, приблизно 500-600 тисяч додаткових ми потратили на ці морози. Думали, не перейдемо взагалі зиму, не вистачало потужності котла, щоб впродовж такого часу при таких морозах втримати в теплицях потрібну температуру.Труднощі в тому, щоб завжди притримуватися технологій, йти в ногу з часом, з прогресом, не зупинятися, збільшувати врожайність, якість продукції, показати себе на ринку. З плюсів — при належному підході, праці, натхненні — можна всього добитися. Просто не чекати віддачі завтра, через рік-два, це більш довгострокові інвестиції — 5-10 років, тоді можна чогось добитися, розширитися".
Щоб оптимізувати виробництво, цього року господарство придбало нове обладнання — міксер для автоматичного змішування мінеральних добрив. Раніше підготовка поживних розчинів потребувала значно більше часу та ручної роботи. У майбутньому власники планують встановити потужніший котел для опалення теплиць і додаткове освітлення, яке дозволить ефективніше працювати в зимовий період, коли природного світла бракує.
