Україна поступово наближається до виходу на європейський ринок біометану, зокрема до Німеччини, яка є одним із найбільших споживачів відновлюваних газів у ЄС. Йдеться про можливість експорту палива, виробленого з аграрної сировини, що відповідає загальній стратегії декарбонізації та скорочення залежності від викопних ресурсів. Водночас практичний старт поставок напряму залежить від виконання кількох регуляторних умов на рівні Євросоюзу та Німеччини.
У профільному міністерстві зазначають, що запуск експорту стане можливим після впровадження європейської бази даних для обліку такого палива, а також адаптації німецьких правил щодо квотування «зеленого» газу. Саме ці інструменти мають забезпечити прозорість обліку, підтвердження походження біометану та його відповідність екологічним стандартам ЄС. Враховуючи потенціал українського агросектору, розвиток біометанового виробництва розглядається як один із напрямів диверсифікації експорту та підвищення доданої вартості сировини.
Ці питання обговорювалися під час переговорів представників урядів України та Німеччини. Українську сторону представляв міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв, який провів зустрічі з федеральним міністром довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Карстеном Шнайдером, а також із федеральною міністеркою досліджень і технологій Доротеєю Бер. Одним із результатів діалогу стала домовленість про залучення німецьких фахівців до процесу сертифікації українських верифікаторів викидів у рамках системи ETS, що є необхідною умовою для повноцінного виходу на європейський ринок.
Окрему увагу сторони приділили механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який уже впливає на українську промисловість. За словами міністра, цей інструмент створює додаткові виклики для експортерів, зокрема для металургійної галузі.
"Оскільки українська сталь виготовляється частково з металобрухту за допомогою електроенергії без вугільної генерації, оцінка викидів СО2 з боку ЄС може бути завищеною. Очікуємо, що німецька експертиза сприятиме швидшому вирішенню проблеми та розблокуванню експорту", - наводяться в публікації слова Соболева.
Крім енергетичних питань, сторони обговорили перспективи співпраці у високотехнологічних галузях. Йдеться про участь України у проєктах, пов’язаних зі штучним інтелектом, квантовими розробками та біотехнологіями. Українська делегація також запропонувала розширити взаємодію у сферах подвійного призначення, космічної діяльності та енергетики, що може сприяти інтеграції у спільні європейські інноваційні програми.
Додатково розглядалися ініціативи зі створення акселераторів для стартапів і запуску пілотних програм професійної перепідготовки кадрів. Такі кроки мають підтримати розвиток людського капіталу та інноваційного середовища в Україні. Очікується, що досягнуті домовленості отримають офіційне оформлення під час Конференції з відновлення України (URC-2026), яка має відбутися у Гданську.
Загалом розвиток експорту біометану розглядається як перспективний напрям не лише для енергетичного сектору, а й для аграрної економіки. Використання відходів сільського господарства для виробництва енергії дозволяє одночасно вирішувати питання утилізації, скорочення викидів та створення нових джерел доходів для виробників.
