У Женеві відбулася міжнародна зустріч, присвячена розвитку системи гуманітарного розмінування в Україні та посиленню взаємодії з міжнародними партнерами. Основний акцент заходу був зроблений на тому, як удосконалити управління у сфері протимінної діяльності, підвищити якість виконання робіт, покращити обмін даними та більш чітко визначати пріоритети очищення територій.
Захід під назвою Ukraine Mine Action Partner Coordination Workshop 2026 пройшов 20–21 квітня. Його організували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Женевським міжнародним центром гуманітарного розмінування (GICHD) за підтримки Швейцарії, Європейського Союзу, Німеччини та Канади. Подібні міжнародні майданчики традиційно використовуються для узгодження технічних стандартів, координації донорської допомоги та обміну практичним досвідом у сфері розмінування, яка є критично важливою для відновлення безпеки територій.
У роботі воркшопу взяли участь представники урядів різних країн, міжнародних організацій, операторів розмінування та компаній-виробників обладнання. Українську делегацію очолив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.
У своєму виступі він підкреслив масштаб викликів, пов’язаних із мінною небезпекою, та її вплив на економічне відновлення, аграрний сектор і повернення населення до своїх домівок.
«Україна сьогодні стикається з одним із найбільших викликів мінної небезпеки у світі — і він напряму впливає на відновлення економіки, продовольче виробництво та можливість людей повертатися додому. Тому наше завдання — побудувати систему, яка працює в реальності: з чітким розподілом ролей, прозорим плануванням, якісним контролем і повною видимістю даних. Ми втілюємо необхідні рішення і просимо партнерів працювати синхронно з національними пріоритетами, щоб разом масштабувати результати в секторі», — наголосив Ігор Безкаравайний.
Керівник Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування, посол Тобіас Прівітеллі, під час завершення конференції звернув увагу на необхідність більш скоординованої роботи міжнародних партнерів і національних структур.
«Україна не може дозволити собі фрагментарних зусиль. Оскільки величезні площі все ще забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними боєприпасами, для прискорення розмінування необхідна посилена співпраця міжнародних партнерів із національними системами. І така підтримка має перетворюватися на результат — землю, вивільнену для продуктивного використання мільйонами українців», — зазначив він.
Окрему увагу під час зустрічі приділили реформуванню системи управління у сфері протимінної діяльності. Українська сторона представила підходи до вдосконалення державних механізмів, зокрема посилення ролі профільного Центру гуманітарного розмінування, який відповідає за координацію процесів та реалізацію завдань у цій сфері.
Також обговорювалися питання контролю якості виконання робіт, стандартизації процедур та ефективнішого використання міжнародної допомоги. Окремо йшлося про закупівлю техніки, її застосування на практиці, а також про інтеграцію розмінування у ширші процеси відновлення територій.
В Україні вже впроваджують цифрові інструменти для визначення пріоритетів очищення територій. Серед них система GRIT, яка дозволяє враховувати економічні, соціальні, безпекові та екологічні фактори при плануванні робіт. Такий підхід відповідає міжнародній практиці data-driven управління, яка широко застосовується у сфері гуманітарного розмінування для оптимізації ресурсів і підвищення ефективності.
Окремо було відзначено розвиток ринку операторів розмінування та виробників спеціалізованого обладнання в Україні. Впровадження нових технологій, зокрема безпілотних і роботизованих систем, дозволяє зменшувати ризики для персоналу та прискорювати очищення територій. Це стало можливим завдяки оновленню технічних стандартів, створенню профільного комітету, системі сертифікації операторів та державним програмам підтримки розмінування сільськогосподарських земель.
Учасники української делегації також наголосили на важливості узгодження міжнародної допомоги з національними пріоритетами, щоб уникати дублювання проєктів і підвищувати ефективність використання ресурсів. Йшлося про необхідність більш ранньої координації з державними органами на етапі планування та посилення інституційної спроможності профільних структур.
Координаційний партнерський воркшоп у Женеві розглядається як один із ключових міжнародних майданчиків для розвитку системи гуманітарного розмінування. Його результати мають сприяти подальшому вдосконаленню управління сектором, розширенню міжнародної підтримки та прискоренню очищення територій, що залишаються небезпечними.
