Орієнтація українського аграрного експорту поступово зміщується у бік ринків Азії, і одним із найбільш перспективних напрямів залишається Китай. У цьому контексті важливим кроком стало погодження офіційних вимог до постачання українського пшеничного борошна до Китайської Народної Республіки. Відповідний документ визначає чіткі правила гри для виробників і експортерів, що прагнуть працювати з цим ринком.
Держпродспоживслужба разом із Генеральною митною адміністрацією КНР узгодили Протокол, який регламентує інспекційні, санітарні та фітосанітарні вимоги до українського борошна. Підписання документа відбулося за участі голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука та Надзвичайного і Повноважного посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня, який представляв китайську сторону.
Документ фактично описує повний ланцюг контролю — від вирощування зерна до відправлення готової продукції за кордон. Йдеться не лише про переробку, а й про умови зберігання, транспортування та підготовки до експорту. Такий підхід відповідає міжнародній практиці торгівлі харчовими продуктами, де простежуваність і контроль якості є ключовими вимогами.
Сировинна база для виробництва борошна також чітко регламентується. Пшениця повинна надходити виключно з господарств, які відповідають китайським стандартам безпечності та карантинним нормам. Водночас підприємства, що займаються переробкою, мають пройти обов’язкову перевірку та отримати реєстрацію в китайському контролюючому органі. Лише після цього їм дозволяється здійснювати експорт.
Окремо визначено походження продукції: борошно має виготовлятися в Україні з пшениці виду Triticum aestivum L., вирощеної на території країни, і призначатися для споживання людиною. Це відповідає загальній практиці КНР щодо контролю за походженням імпортованої продукції.
Важливою умовою є належне маркування. Кожна одиниця продукції повинна містити позначку про призначення для експорту до КНР, а також детальну інформацію про виробника, місце виготовлення, реєстраційні дані підприємства та експортера. Такий підхід спрощує контроль і забезпечує прозорість поставок.
Перед відправленням продукції передбачено обов’язкову перевірку транспорту. Контролюється його відповідність санітарним і фітосанітарним вимогам, а також відсутність сторонніх домішок і шкідливих організмів. Це особливо важливо з огляду на суворі вимоги Китаю до імпортної аграрної продукції.
Кожна партія борошна повинна супроводжуватися пакетом документів, серед яких фітосанітарний сертифікат із підтвердженням відповідності Протоколу та відсутності Tilletia controversa J.G. Kühn, а також міжнародний сертифікат для експорту харчових продуктів нетваринного походження. Такі вимоги є стандартними для виходу на великі міжнародні ринки, де контроль за безпечністю продукції максимально посилений.
«Підписання цього Протоколу є важливим кроком для розширення доступу української продукції на ринок Китайської Народної Республіки. Документ визначає чіткі та прозорі вимоги до виробництва, контролю та експорту, що формує передбачувані умови для роботи українських виробників.Це відкриває нові можливості для нарощування експорту продукції з доданою вартістю, зокрема пшеничного борошна. Водночас це і важливий крок для диверсифікації ринків збуту та зміцнення позицій України на глобальних ринках», – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Як наголосив очільник Держпродспоживслужби, погоджені процедури мають вирішальне значення для фактичного відкриття китайського ринку для українських виробників, оскільки саме вони визначають механізм доступу продукції.
«Узгоджений Протокол формує чіткий і прозорий механізм доступу українського пшеничного борошна на ринок Китайської Народної Республіки. Він встановлює процедури контролю та сертифікації, що дозволяють підтвердити відповідність української продукції вимогам КНР і забезпечити стабільність експортних поставок», – підсумував Сергій Ткачук.
Варто зазначити, що Китай є одним із найбільших імпортерів аграрної продукції у світі, і доступ до цього ринку відкриває значні можливості для українських переробників. Зокрема, експорт продукції з доданою вартістю, такої як борошно, дозволяє агросектору отримувати більшу маржу порівняно з продажем сировини. Це особливо актуально в умовах, коли Україна прагне зменшити залежність від експорту зерна як сировинного товару.
Підписаний Протокол починає діяти одразу після підписання. Його строк становить 5 років із можливістю автоматичного продовження на наступні аналогічні періоди. У разі необхідності сторони можуть вносити зміни за взаємною письмовою згодою.
