На завершення 2024/25 маркетингового року Україна зіштовхнулася з суттєвим зниженням обсягів експорту зернових та зернобобових культур. Загальний обсяг поставок за кордон, за даними Державної митної служби, склав 40,6 млн тонн — це на 10,5 млн тонн менше, ніж було експортовано у попередньому сезоні. Таким чином, падіння становило понад 20%, що є одним із найзначніших показників за останні роки.
Пшениця: експортні квоти майже вичерпані
Однією з ключових культур, що зазнала зменшення поставок, стала пшениця. Українські трейдери та агрокомпанії експортували 15,7 млн тонн цього зерна, що відповідає 97% від обсягу, затвердженого в рамках зернового меморандуму (16,2 млн т). Порівняно з минулим роком, обсяги експорту пшениці впали на 15%.
Основними покупцями української пшениці залишаються країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії, однак конкуренція з боку ринку РФ та активні поставки з Австралії й США посилили тиск на ціну та обсяг українських постачань.
Кукурудза: найсильніше падіння серед культур
Найбільший спад експортних обсягів зафіксовано у сегменті кукурудзи. Протягом сезону за кордон було відвантажено близько 22 млн тонн, що на чверть менше, ніж торік. У 2023/24 МР Україна експортувала майже 30 млн тонн кукурудзи, тож нинішнє зниження становить 26%.
Серед факторів, що призвели до такого зменшення: несприятливі погодні умови в період збирання, дефіцит пального на старті осені, а також висока собівартість транспортування через втрату доступу до портів Чорного моря в окремі періоди.
Інші культури: ячмінь знижується, жито несподівано зростає
Експорт ячменю склав 2,3 млн тонн — це на 8% менше, ніж у попередньому маркетинговому році. Попри відносно стабільний попит з боку азійських ринків, скорочення обсягів пояснюється меншими врожаями, оскільки деякі агровиробники переорієнтувалися на більш рентабельні культури.
Жито, яке в попередні роки майже зникло з експортної статистики, цього сезону продемонструвало зростання — експорт зріс до 10,8 тис. тонн проти 6 тис. тонн минулого року. Попри малу частку в загальній структурі, такий приріст (80%) свідчить про певне пожвавлення зацікавленості до нішевих культур.
Борошно: зменшення через зростання внутрішнього споживання та логістичні витрати
Українські підприємства вивезли за кордон 71,1 тис. тонн борошна, що на 28% менше, ніж у 2023/24 МР. Причинами зменшення експерти називають як логістичні труднощі, так і збільшення внутрішнього попиту — зокрема на півдні та сході країни, де відновлюється переробна інфраструктура.
До того ж, виробники дедалі частіше віддають перевагу експорту зерна, а не продуктів його переробки, що також впливає на кінцеві показники борошномельної галузі.
Логістика і війна: ключові причини скорочення
На тлі війни український аграрний сектор постійно адаптується до нових викликів: зруйновані елеватори, нестабільна робота портів, постійна загроза обстрілів залізниці та дорожньої інфраструктури. У 2024/25 МР через обмежену логістику значна частина врожаю не змогла оперативно потрапити на зовнішні ринки.
Додатковим ускладненням стали обмеження транзиту через країни ЄС, зокрема Польщу та Угорщину, що кілька разів запроваджували тимчасові заборони або обмеження на імпорт української агропродукції.
У підсумку: зменшення експорту на 20% — це не просто цифра, а індикатор системних викликів у аграрному секторі. Попри всі труднощі, Україна залишається важливим гравцем на глобальному зерновому ринку. Очікується, що наступний сезон продемонструє більшу стабільність, за умови розблокування логістичних маршрутів і збереження виробничих обсягів.
