Попри значний ресурсний потенціал для вирощування риби, український ринок досі суттєво залежить від закордонних поставок. Наразі близько 80% усієї рибної продукції, яка реалізується в країні, надходить з-за кордону. Така ситуація спонукає державу та галузевих учасників шукати механізми розвитку вітчизняної аквакультури, здатної зміцнити продовольчу безпеку та створити додаткові можливості для економічного зростання регіонів.
Перспективи розширення виробництва риби в Україні, а також інструменти підтримки виробників стали темою круглого столу, присвяченого розвитку аквафермерства, збереженню біорізноманіття, забезпеченню населення якісною продукцією та сталому розвитку територій.
Під час обговорення заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко наголосила, що країна має всі передумови для активного розвитку аквакультури, проте поки що значною мірою залежить від імпортної рибної продукції. За її словами, частка імпорту сягає близько 80% внутрішнього ринку. Вона зазначила, що перед державою та учасниками галузі стоїть завдання сформувати умови, які дозволять українським виробникам успішно конкурувати, а вітчизняній рибі — стати більш впізнаваною, доступною та затребуваною серед споживачів.
Учасники заходу звернули увагу на те, що розвиток аквафермерства має не лише економічне, а й стратегічне значення. Збільшення внутрішнього виробництва допомагає скорочувати залежність від зовнішніх постачальників, підтримувати продовольчу самодостатність держави та забезпечувати стабільні поставки якісної продукції на внутрішній ринок. Крім того, вирощування риби в регіонах сприяє створенню робочих місць, розвитку місцевого бізнесу та наповненню бюджетів громад.
Окремо підкреслювалося, що локальне виробництво дозволяє скоротити логістичний шлях від виробника до покупця. Це позитивно позначається як на свіжості продукції, так і на зменшенні навантаження на довкілля, що відповідає сучасним принципам сталого розвитку аграрного сектору.
Значну частину дискусії присвятили механізмам державної підтримки. Зокрема, обговорювалася програма фінансової допомоги підприємствам аквакультури, які займаються розведенням, утриманням та вирощуванням прісноводних видів риби. Якщо раніше така підтримка була доступною лише для господарств на деокупованих територіях та в регіонах, що зазнали наслідків бойових дій, то зараз дія програми поширюється на всю територію України.
Також учасники круглого столу розглянули питання використання Державного аграрного реєстру для отримання доступу до державних програм, перспективи нарощування виробництва рибопосадкового матеріалу та необхідність оновлення гідротехнічних споруд. Важливим напрямом назвали і залучення міжнародної допомоги, зокрема грантових програм, які реалізуються за підтримки ФАО та Європейського Союзу.
Фахівці галузі відзначають, що модернізація інфраструктури та розширення доступу до фінансових ресурсів є ключовими умовами для збільшення обсягів виробництва. Водночас підвищення конкурентоспроможності української риби потребує не лише інвестицій, а й ефективного просування продукції на внутрішньому ринку.
У 2025–2026 роках державна політика щодо підтримки рибного господарства передбачає як фінансові інструменти, так і заходи, спрямовані на стимулювання реалізації продукції. Очікується, що комплексне застосування таких механізмів сприятиме зростанню частки української риби в структурі споживання та посиленню продовольчої безпеки країни.
За підсумками зустрічі представники державних установ, бізнесу, наукових кіл та міжнародних організацій погодилися продовжувати практичну співпрацю задля подальшого розвитку аквакультури та зміцнення позицій української рибної продукції на ринку.
Організаторами заходу виступили Міністерство економіки, Держрибагентство та Методично-технологічний центр з аквакультури.
