У селі Сливине на Миколаївщині місцевий житель Михайло Степанов створив невелике господарство, де займається вирощуванням австралійських раків та осетрових риб. Наразі на фермі утримується понад п’ять тисяч мальків раків, а також кілька видів осетрів.
Ідея розводити австралійських раків з’явилася кілька років тому. За словами фермера, спочатку він працював над цим напрямом разом із друзями. Поштовхом для початку справи стало порівняння темпів росту місцевих і австралійських видів. Він пояснив, що звичайні раки досягають товарних розмірів протягом шести-семи років, тоді як австралійські здатні вирости до придатного для споживання розміру приблизно за пів року.
Технологія утримання раків змінюється залежно від сезону. У теплу пору року, з червня до жовтня, вони перебувають у ставку, а на зимовий період їх переводять до опалюваного підвального приміщення. Фермер розповів, що навесні, після достатнього прогрівання води, молодняк повертають до водойми. Для комфортного розвитку раків температура води має становити близько 24–26 градусів. Восени весь вирощений обсяг виловлюють. Частину продукції використовують для власних потреб, частину передають знайомим і друзям, а окремих раків можуть реалізовувати.
Вирощування австралійських раків вважається перспективним напрямом аквакультури завдяки швидким темпам росту та невибагливості до кормів. Водночас для отримання хороших результатів важливо підтримувати належний температурний режим і якість води.
Основу раціону на фермі становить морська риба. За словами господаря, перевагу віддають салаці, оскільки вона містить небагато жиру і менше впливає на стан води. Також до кормів додають вітамінні комплекси. Михайло Степанов зазначив, що раки здатні споживати різноманітну їжу, однак для активного росту потребують достатньої кількості білка. Саме тому головним компонентом раціону залишаються риба та інші білкові продукти.
Окрім раків, фермер займається розведенням осетрів. Він повідомив, що догляд за цією рибою не викликає значних труднощів. Наразі основною метою є формування та збільшення власного маточного поголів’я. Серед вирощуваних видів є й калуга — великий представник осетрових, відомий тривалим періодом дозрівання.
Господар пояснив, що отримання ікри від калуги є довгостроковою перспективою, адже ця риба досягає відповідного віку лише через багато років. Тому найближчим часом ферма не розраховує на виробництво ікри, натомість частину дорослих особин використовують як харчову продукцію.
Розвиток невеликих аквакультурних господарств демонструє, що навіть на відносно невеликих площах можна успішно вирощувати як річкових раків, так і цінні види риби. Такі ферми сприяють розширенню асортименту місцевої продукції та популяризації сучасних підходів до рибництва в Україні.
